Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Ходімо, звеселімось перед Господом,
звертаймося до Нього співом голосним.
Співаймо ж величальну нашій Скелі рятівній!
2 Підійдемо зі вдячними пожертвами[a] до Нього,
музикою розбудимо Його.
3 Бо Господь—то наш великий Бог,
над усіма богами Він царює.
4 Адже весь світ Йому підвладний—
весь, від безодні до найвищої гори!
5 Йому належить все: і океани, й твердь земна—
бо створене це все Його руками.
6 Схилімось перед Ним, покірні будьмо!
Благословімо Господа, що нас створив!
7 Ми зробимо це тому, що Він—наш Бог,
а ми—народ, якого Він плекає наче стадо.
Ми—вівці, що бредуть за помахом Його руки,
і слухаємось голосу Його.
8 То ж облишимо впертість,
бо ми виявили її вдосталь,
коли повстали проти Бога у Массі[b] і Меріві.
Ми доста твердочолими були,
випробуючи Господа у пустелі.
9 «Там ваші пращури поставили під сумнів Мої справи,
хоч пересвідчились на власні очі, що Я міг зробити.
10 Те покоління Я терпів аж сорок років.
Вони, повірте, не сприймали настанов Моїх, як жити.
11 Я гнівався на них, тож присягнувся,
що їм ніколи не побачити землі Мого спочинку!»
Самуїл освячує Давида
16 Господь мовив до Самуїла: «Чи довго ти ще сумуватимеш за Саулом відтоді, як Я його позбавив царської влади над Ізраїлем? Наповни свій ріг[a] оливою. Я відправляю тебе до Єссея, який живе у Віфлеємі. Я побачив собі царя між його синами».
2 Але Самуїл заперечив: «Як я можу піти? Про це довідається Саул, він уб’є мене».
Господь відповів: «Поведи з собою теля і скажи таке: „Я прийшов, щоб принести жертву Господу”. 3 Запроси Єссея на пожертву, а Я вже тобі вкажу, що робити. Ти мусиш помазати для Мене того, на кого Я вкажу».
4 Саумуїл зробив так, як наказав Господь. Коли він прибув у Віфлеєм, місцеві старійшини затремтіли, побачивши його. Вони спитали: «Ти з миром до нас прийшов?»
5 Самуїл відповів: «Так, з миром. Я прибув, щоб принести жертву Господу. Освятіться й приходьте, разом принесемо жертву». Він висвятив Єссея та його синів, запросивши їх усіх на жертвоприношення.
6 Коли вони прибули, Самуїл, кинувши оком на Еліава, подумав: «Звісно, ось тут перед Господом стоїть Його помазаник».
7 Але Господь сказав Самуїлу: «Не заглядайся на його зовнішність чи зріст, тому що Я його відкинув. Господь не зважає на те, що кидається в вічі людині. Людина сприймає зовнішність, а Господь дивиться, яке в людини серце».
8 Тоді Єссей покликав Авінадава і попросив його пройтися перед Самуїлом. Але Самуїл відмовив: «Господь цього теж не обрав». 9 Покликав Єссея Шамму, щоб той прийшов, але Самуїл мовив: «Цього сина Господь не обрав також». 10 Сімох синів змусив Єссей пройтися перед Самуїлом, але Самуїл відмовив йому: «Господь не обрав жодного з них». 11 Нарешті він запитав Єссея: «Це вже всі твої сини?»
«Є ще наймолодший,—відповів Єссей,—але він пасе овець».
Самуїл наказав: «Пошли по нього, ми не сядемо, доки він не прийде».
12 Тож батько послав по нього. Привели хлопця, рум’яного[b], гарного з лиця, ставного. Господь сказав: «Підведись і помаж його, бо це якраз він».
13 Отже, Самуїл узяв ріг з оливою і помазав його в присутності братів. Відтоді на Давида потужно зійшов Господній Дух. Самуїл же повернувся до Рами.
Паства Божа
5 Тепер я хочу звернутися до старійшин ваших, бо й я старійшина. Я свідок страждань Христових, і мені належить частка у прийдешній славі, що відкриється нам. Благаю вас, 2 пасіть[a] отару Божу[b], яка ввірена вам. Доглядайте її не з примусу, а за своїм власним бажанням, не заради неправедної наживи, а заради служіння Богу. 3 Не поводьтеся як господарі з тими, хто доручений вам. Краще будьте взірцем і прикладом для пастви. 4 І коли з’явиться, Христос, Верховний Пастир, то одержите ви нев’янучий вінець слави.
5 Також і ви, молодь, будьте слухняні старійшинам. Всі ви повинні покірливо ставитися одне до одного, бо
«Бог противиться пихатим,
але ж Він дарує благодать покірним».(A)
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International