Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Зі струнними інструментами. Псалом Давида.
2 Мій правий Боже, відгукнись,
коли звертаюся до Тебе!
Дай звільнення, коли обступлять лихоліття.
Будь милостивим і почуй мою молитву.
3 Людські сини,[a]
як довго ще ганьбитимете мою славу?
Ви любите марноту.
Ви все брехню шукаєте про мене. Села
4 Вам, люди, знати слід:
Господь обирає вірних Своїх послідовників.
Господь почує і мій голос, коли волатиму до Нього.
5 Можете гніватись, та не грішіть![b]
І перегляньте свої задуми про себе,
перш, ніж спочити ляжете, й мовчіть! Села
6 Офіруйте пожертви з чистим серцем
й довіртесь Господу!
7 Багато хто з людей говорить:
«Так хочеться чиєїсь доброти!
Яви нам, Господи, Своє лице сяйливе![c]»
8 Ти серце моє більш наповнив щастям,
аніж воно тоді радіє,
як я збираю щедрий урожай зерна й вина.
9 Умиротворений лягаю спочивати.
Чому? Бо Ти лиш, Господи, лиш Ти
безпечний сон мені даруєш!
Молитва Даниїла
9 1-2 У перший рік Дарія, сина Ксеркса[a], мидіанина за походженням, якого зробили правителем Вавилонського царства, я, Даниїл зрозумів із книг, що, згідно зі словом Господа до пророка Єремії, запустіння Єрусалима триватиме сімдесят років. 3 Тож я звернувся до мого Господа Бога і просив Його з молитвою і благанням, з постом, волосяницею і попелом.
4 Я молився до Господа мого Бога і сподівався, й просив:
«О Господи, великий і страшний Боже, який дотримується Свого Заповіту любові до всіх, хто любить Його й підкоряється Його велінням.
5 Ми згрішили і вчинили неправедне. Ми були розбещені й непокірні: ми відступили від Твоїх велінь і законів. 6 Ми не слухали Твоїх слуг і пророків, що промовляли Твоїм ім’ям до царів, князів і батьків наших, і до всього народу нашої землі.
7 Господи, Ти справедливий, але сьогодні ми, люди Юдеї, народ Єрусалима і всього Ізраїлю, всі, хто близько й далеко, в усіх краях, по яких Ти розпорошив нас за нашу невірність Тобі, вкриті ганьбою. 8 О господи, ми й наші царі, наші князі й наші батьки вкриті ганьбою, бо ми згрішили перед Тобою.
9 Господь наш Бог милосердний і великодушний, хоч ми й повставали проти Нього. 10 Ми не підкорялися Господу нашому Богу, відступали від законів, що Він нам дав їх через Своїх слуг-пророків. 11 Увесь Ізраїль переступив Твій Закон і відвернувся, не бажаючи підкорятися тобі. Ось чому ми були покарані прокльонами та осудом[b], які записані були в Законі Мойсея, слуги Божого, бо ми грішили проти Господа.
12 Ти здійснив свої слова, промовлені проти нас і проти наших правителів, навівши на нас велике лихо. Ніде в піднебессі не було нічого подібного, як те, що зроблено з Єрусалимом. 13 Точнісінько як записано в Законі Мойсея, все це лихо впало на нас. Але ми не благали Господа нашого Бога, щоб відвернутися нам від наших гріхів і щоб стати мудрими у правді Твоїй. 14 Господь негайно навів на нас лихо, бо Господь наш Бог справедливий у всьому що Він робить; і однак ми не підкорилися йому.
15 Тепер, о Господи Боже наш, Який вивів Свій народ могутньою рукою з Єгипту і Хто сотворив Собі ім’я, яке живе до сього дня, ми згрішили, ми вчинили неправедне. 16 О Господи, у згоді з Твоєю справедливістю, відверни Свою лють і Свій гнів від Єрусалима, Твого міста, від Твоєї Святої гори. За наші гріхи й провини наших батьків Єрусалим і Твій народ нарузі віддано, всім тим, що довкола нас.
17 Тож тепер, Боже наш, почуй молитви й благання слуги Твого. Заради Тебе самого, о Господи, зглянься[c] на Твою спустошену святиню. 18 Прихили вухо, о Боже, і почуй; розплющ очі Свої і побач спустошення міста, що носить ім’я Твоє. Ми просимо Тебе не тому, що ми справедливі, а через Твоє велике милосердя. 19 О Господи, почуй! О Господи, пробач! О Господи, спаси і збережи Заради Тебе самого, о Боже мій, не зволікай, бо місто Твоє і народ Твій носять ім’я Твоє».
Ворогів Христових не приймайте
18 Діти мої! Це остання година! Як ви чули, незабаром має прийти ворог Христовий[a]. І зараз вже з’явилося багато ворогів Христа, й з того ми знаємо, що остання година наближається. 19 Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.
20 Ви отримали дар[b] від Святого[c], і всі ви знаєте правду. 21 Я ж пишу вам не тому, що ви не знаєте істини, а тому, що ви її знаєте, і тому, що брехня не йде з правди.
22 Хто ж тоді брехун, як не той, хто каже, що Ісус не є Христом? Така людина—ворог Христа. Вона відкидає і Отця, і Сина. 23 Той, хто відрікається від Сина, не має й Отця, а той, хто визнає Сина, має й Отця.
24 Отож усе те, що чули ви від самого початку, має лишитися з вами. І якщо з вами лишається те, що ви чули від початку, то й ви лишитеся в Сині і Отці. 25 Ось, що Господь обіцяв нам,—вічне життя.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International