Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа!
Вславляйте Господа ім’я!
Вславляймо Господа, Господні слуги,
2 хто править службу у Господнім храмі,
і на подвір’ї храму Божого також.
3 Хваліть Його ім’я, воно прекрасне!
В ім’я Його пісень співайте, бо милостивий Він.
4 Плем’я Якова обрав Господь,
Своїм скарбом зробив Ізраїля народ.
5 Адже я знаю, що Господь—величний,
боввана жодного із Господом не порівняти.
Господь величніший, ніж всі боввани!
6 Усе, що хоче, робить наш Господь
на небі й на землі, і навіть у морській безодні.
7 Здіймає хмари в небо від кінців землі,
щоб грози блискавиць вогнем зійшли,
щоб пролилися щедрими дощами.
Це Він вітри з комори виганяє.
8 Це Він згубив всіх первородних у Єгипті,
і не помилував ані людей, ані худобу.
9 Це Він послав по цілому Єгипту чудеса й знамення,
щоб викрить фараона і його вельмож.
10 Це він понищив не один народ
і повбивав царів могутніх,
11 хоча б таких, як аморійський цар Сихон,
башанський Оґ і всі ханаанські царства.
12 А потім дав усі ці землі Ізраїлю в спадок.
13 О Господи, навіки слава житиме про Тебе!
Із роду в рід передаватимуть Твоє ім’я!
14 Господь судитиме народ Свій,
Він буде милосердний до Своїх рабів.
15 Божки народів інших—то лиш золото і срібло,
що форму у людських руках знайшло.
16 В них є уста, але вони німі,
в них очі є, та бачити не здатні.
17 В них вуха є, але глухі вони,
та дихати не можуть.
18 Бовванів хто майструє й вірить в них,
той сам подібний стане тим бовванам.
19 Ізраїльтяни, Господа благословіть!
Ааронів доме, Господа благослови!
20 Левитів доме, Господу осанну заспівайте!
Благословляйте Господа усі, хто в Нього вірить!
21 Вславляйте Господа на Сіоні,
в Єрусалимі славте Його!
Славімо Господа!
Даниїл у лев’ячій ямі
6 Дарію забаглося призначити сто двадцять сатрапів, щоб правили вони всім царством. 2 Він призначив також трьох управителів над ними, одним з управителів був Даниїл. Сатрапів зробили підпорядкованими їм, щоб цар не зазнавав збитків.
3 Тепер Даниїл настільки виділявся серед управителів і сатрапів своїми винятковими здібностями, що цар мав на думці поставити його над усім царством. 4 Тому правителі й сатрапи намагалися знайти привід, щоб звинуватити Даниїла в тому, як він управляє справами, але не змогли зробити цього. Вони не змогли знайти в ньому ніякої вади, бо він був вірним і ні розбещеним, ані недбалим. 5 Зрештою ці люди сказали: «Ми ніколи не знайдемо привід звинуватити цього мужа Даниїла, якщо це не буде якось пов’язане з законом його Бога».
6 Тож управителі та сатрапи гуртом пішли до царя і сказали: «О царю Дарію, живи вічно! 7 Царські управителі, намісники, сатрапи, радники й правителі—всі зголосилися на тому, що царю слід видати постанову й виконувати наказ про те, що кожного, хто протягом наступних тридцяти днів молитиметься якомусь богу чи мужу, крім тебе, о царю, буде кинуто у яму з левами. 8 Тож, о царю, видай наказ і підпиши його, аби він за законами мидіан і персів був незмінний і його не можна було скасувати». 9 І цар Дарій підписав наказ.
10 Коли Даниїл довідався, що видано цей наказ, він пішов додому, у верхню кімнату, де вікна відчинялися в бік Єрусалима. Тричі на день він ставав на коліна й молився, дякуючи своєму Богу, так само як він робив це раніше. 11 Тоді ці люди пішли гуртом і знайшли Даниїла, який моливсь і благав Бога про допомогу. 12 Тож вони пішли до царя й заговорили з ним про його царський наказ: «Чи не видав ти наказ, що протягом тридцяти днів кожного, хто молитиметься якомусь богу чи мужу, крім тебе, о царю, того буде кинуто до ями з левами?» Цар відповів: «Так вимагає мій наказ, а закони мидіан і персів не можна скасувати».
13 Тоді вони сказали царю: «Даниїл, один з полонених[a] із Юдеї, не звертає на тебе уваги, о царю, ані на наказ, що ти підписав. Він досі молиться тричі на день своєму Богові».
14 Коли цар почув це, він дуже засмутився. Він вирішив урятувати Даниїла і до заходу сонця міркував як врятувати Даниїла. 15 Тоді ці люди прийшли гуртом до царя і сказали йому: «Пам’ятай, о царю, що за законами мидіан і персів жоден наказ чи постанова, видані царем, не можуть бути змінені».
16 Тож цар наказав, і вони схопили Даниїла й кинули у лев’ячу яму. Цар сказав Даниїлу: «Хай твій Бог, якому ти постійно служиш, порятує тебе!» 17 Принесли камінь і поклали на отвір ями, і цар запечатав її своїм перснем з печаткою та перснями своїх вельмож, так щоб Даниїлове становище не можна бути змінити.
18 Тоді цар повернувся до свого палацу й провів ніч без їжі й будь-яких розваг. І спати він не міг. 19 З першим променем світанку цар підвівся й поспішив до лев’ячої ями. 20 Коли він наблизився до ями, він позвав Даниїла жалісним голосом: «Даниїле, слуго Бога живого, чи твій Бог, Якому ти постійно служиш, зміг урятувати тебе від левів?»
21 Даниїл відповів: «О царю, живи вічно! 22 Мій Бог послав свого Ангела, й той затулив пащі левам. Вони не завдали мені ніякої шкоди, бо мене визнано невинним у Його очах. Та й перед тобою я не вчинив нічого недоброго, о царю».
23 Цар сповнився радістю й наказав витягти Даниїла з ями. І коли Даниїла витягли з ями, жодної рани не знайшли на ньому, бо він покладався на свого Бога. 24 За царським велінням, людей які неправедно звинуватили Даниїла, було приведено й кинуто у лев’ячу яму разом з їхніми дітьми та дружинами. Ще до того, як вони долетіли до дна ями, леви накинулися на них і потрощили всі їхні кістки.
25 Після цього цар Дарій написав до всіх народів, племен та людей кожної з мов по всій землі:
Мир вам!
26 Я видав наказ, щоб у всіх кінцях мого царства люди боялися й шанували Бога Даниїлового.
Бо він є Бог живий і перебуває повік,
царство Його не буде зруйноване,
влада його ніколи не скінчиться.
27 Він рятує і визволяє,
Він творить знамення й дива
на небесах і на землі.
Він урятував Даниїла від сили левів.
28 Тож Даниїлові добре велося за царювання Дарія і за царювання Кира перського.
Підстави для написаного
12 Я пишу до вас, любі діти,
бо гріхи ваші були прощені завдяки Ісусу Христу.
13 Пишу до вас, батьки,
бо ви пізнали Того, Хто існував від самого початку.
Пишу і вам, молоді, бо ви перемогли лукавого.
14 Я написав вам, діти, бо ви знаєте Отця.
І написав до вас, батьки,
бо ви пізнали Того, Хто існував споконвіку.
Я написав вам, юнаки, бо ви дужі,
і Слово Боже живе в вас, й ви перемогли лукавого.
Не любіть світського
15 Не любіть лихий світ, та всього того, що йому належить. Бо той, хто любить цей світ, не має в своєму серці любові до Отця. 16 Адже все, що в цьому світі: що приваблює нашу гріховну природу, що притягає зір наш, усе, чим пишаються люди в цьому світі,—це все не від Отця, а від цього світу. 17 Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами, а хто виконує волю Божу, той живе вічно.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International