Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Зі струнними інструментами. Псалом Давида.
2 Мій правий Боже, відгукнись,
коли звертаюся до Тебе!
Дай звільнення, коли обступлять лихоліття.
Будь милостивим і почуй мою молитву.
3 Людські сини,[a]
як довго ще ганьбитимете мою славу?
Ви любите марноту.
Ви все брехню шукаєте про мене. Села
4 Вам, люди, знати слід:
Господь обирає вірних Своїх послідовників.
Господь почує і мій голос, коли волатиму до Нього.
5 Можете гніватись, та не грішіть![b]
І перегляньте свої задуми про себе,
перш, ніж спочити ляжете, й мовчіть! Села
6 Офіруйте пожертви з чистим серцем
й довіртесь Господу!
7 Багато хто з людей говорить:
«Так хочеться чиєїсь доброти!
Яви нам, Господи, Своє лице сяйливе![c]»
8 Ти серце моє більш наповнив щастям,
аніж воно тоді радіє,
як я збираю щедрий урожай зерна й вина.
9 Умиротворений лягаю спочивати.
Чому? Бо Ти лиш, Господи, лиш Ти
безпечний сон мені даруєш!
2 У той час, я, Даниїл, був у жалобі три тижні. 3 Я не їв ніякої вишуканої їжі, ні м’ясо, ні вино не торкалося моїх уст, я не мастив оливою волосся, доки не минули три тижні. 4 На двадцять четвертий день першого місяця я стояв на березі великої ріки Тигр. 5 Я підвів очі, а там переді мною був якийсь чоловік, одягнений у полотняний одяг, стан його був підперезаний найдобірнішого золота[a] паском. 6 Тіло його було, мов хризоліт, обличчя, мов блискавка, його очі, мов палаючі смолоскипи, руки й ноги, мов відблиск відшліфованої бронзи, а голос, мов гук юрби.
7 Я, Даниїл, був єдиним, хто бачив цю з’яву, та люди, що булі зі мною, не бачили його, але такий жах охопив їх, що вони втекли й поховалися. 8 Тож я лишився один, вдивляючись у цю велику з’яву; мене залишили сили, обличчя моє сполотніло, я був геть безпорадний. 9 Тоді я почув, як він говорить, і поки я слухав його, я глибоко заснув, опустивши обличчя до землі.
10 Мене торкнулася рука й поставила мене, тремтячого, на руки та коліна. 11 Чоловік у з’яві сказав мені: «Даниїле, ти, якого так високо цінує Господь, послухай уважно, що я збираюся сказати тобі, й підведись, бо мене тепер послали до тебе». І коли він сказав це, я підвівся, тремтячи.
12 Тоді він вів далі: «Не бійся, Даниїле. З першого дня, як ти прихилив свій розум, щоб зрозуміти, щоб підкоритися Богу твоєму, слова твої почуто, і я прийшов завдяки словам твоїм. 13 Але князь[b] перського царства чинив мені опір двадцять один день. Тоді Михаїл, один із головних князів, прийшов мені на допомогу, бо мене було там затримано з царем Персії. 14 Тепер я прийшов пояснити тобі, що станеться з твоїм народом у майбутньому, бо з’ява стосується останніх часів».
15 Поки він казав мені це, я схилив обличчя аж до землі й мовчав. 16 Тоді хтось, що мав вигляд чоловіка, доторкнувся до моїх уст, і я розтулив уста й почав говорити. Я сказав тому, хто стояв переді мною: «Мене сповнює біль через цю з’яву, мій пане, я безпорадний. 17 Володарю, як я, твій слуга, можу розмовляти з тобою? Сили залишили мене, я ледь здатний дихати».
18 Знову той, що мав вигляд чоловіка, торкнувся мене і дав мені силу. 19 «Не бійся, Даниїле, о чоловіче, якого любить Господь,—сказав він.—Мир тобі! Будь дужий тепер, будь сильний». Коли він промовляв до мене, я набрався сили й сказав: «Зараз я спроможний говорити, бо ти, мій пане, дав мені силу».
26 Це написав я вам про тих, хто намагається обдурити вас. 27 Але той особливий дар, що ви одержали від Христа, з вами лишається. Вам не потрібно, щоб хтось повчав вас, а натомість Дух, яким ви були помазані від Нього, навчає вас усього. І пам’ятайте, що Дух—істинний, а не хибний. Лишайтеся в Христі, як Він і вчив вас.
28 Тепер, любі діти, залишайтеся в Христі, щоб коли Він з’явиться, ми могли бути певні і не засоромлені Ним, коли Він прийде.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International