Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа, бо Він прещедрий!
Любов Господня щира буде жити вічно!
2 Ізраїлю, скажи таке:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
14 Господь—моя сила і звитяжна пісня[a],
Господь мене рятує.
15 В наметах переможців—радість і пісні звитяжні,
коли правицею Господь показує Своє могуття.
16 Правиця Господа здіймається звитяжно,
адже Господь нам міць Свою явив.
17 Тож житиму, нізащо не загину,
про подвиги Господні розповім усім.
18 Господь мене провчив,
та не бажав моєї смерті.
19 Тож брами перемоги відчиніть для мене,
щоб я ввійшов і Господу подяку склав.
20 Оце Господні брами:
лиш праведні ввійдуть у них.
21 Тебе вславлятиму за те, що відгукнувся,
що визволив мене з біди.
22 Той камінь, що будівельники відкинули,
виявився краєугольним каменем.
23 Це все від Господа, і це для нас прекрасно.
24 Цей день Господь створив,
тож веселімося й радіймо нині!
Жінка говорить
3 Ніч за ніччю на ложі своїм
я шукаю, кого так кохаю.
Я шукаю, але не знаходжу.
2 Я подумала: «Встану й по місту піду,
вздовж по вулицях та по майданах,
щоб того розшукати, кого кохаю я».
Я шукала, але не знайшла.
3 Мене у місті здибала сторожа,
що містом ходить.
Я спитала їх:
«Чи бачили того, коханого мого?»
4 І тільки я пішла від них,
одразу зустріла я того, кого кохаю я.
Я обняла його й не відпускала,
поки в дім матері своєї не ввела, в кімнату,
де зачала вона мене і народила.
Вона промовляє до Жінок
5 Я присягнутися примушу вас
газелями чи оленями дикими,
що ви не будете будить кохання,
допоки не запрагну я його.
Чоловік та його Наречена
6 Хто то з пустелі йде, немов дими
жертовного вогню із ладаном і мирром,
напахчений парфумом від купця?
7 Поглянь, це Соломонів паланкин[a].
І воїнів довкола шістдесят—
це воїни Ізраїлю при ньому.
8 Усі вони озброєні мечами,
усі вони досвідчені бійці.
У кожного при боці меч напоготові
для будь-якої небезпеки уночі.
9 Цар Соломон зробив цей паланкин,
для себе спорудив з дерев ливанських.
10 Стовпи його із срібла він зробив,
оббивку—з золота, сидіння—із пурпуру,
ще й інкрустований з любов’ю
дочками Єрусалима він.
11 Дочки Сіону, вийдіть і погляньте,
на Соломона, на свого царя.
Він у вінці[b], яким вінчала його мати у день весілля,
в день, коли він відзначав
щасливе свято свого серця.
Звістка про Ісусове воскресіння
(Мт. 28:1-8; Лк. 24:1-12; Ін. 20:1-10)
16 Коли минула субота, Марія Маґдалена, Марія, мати Якова, й Саломія придбали пахощів, аби намастити тіло Ісусове. 2 Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце, в перший день тижня[a], вони прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса. 3 І сказали жінки одна одній: «Хто ж нам відкотить від входу той величезний камінь?»
4 Коли вони наблизившись до склепу, то помітили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік. 5 Ввійшовши до склепу, жінки побачили, що праворуч сидить молодий чоловік, убраний в білу одежину. Тож вони були дуже налякані. 6 Тоді він мовив до них: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса з Назарета, Який був розіп’ятий на хресті. Однак Його тут зараз немає, бо Він воскрес із мертвих! Огляньте те місце, де Він лежав! 7 Тож йдіть негайно до Його учнів і Петра та й скажіть їм: „Він прийде в Ґалилею раніше за вас. Там ви знайдете Його, як Він вам і обіцяв”».
8 Тоді жінки вийшли звідти й побігли геть від гробниці, приголомшені й охоплені страхом. І, нажахані, вони нікому нічого не сказали. [Але згодом вони розповіли про все, що наказав Ісус Петру та усім іншим апостолам. Після того Сам Ісус відіслав їх в усі кінці світу, аби донести до людей Святе Послання, яке не згине ніколи—всі люди матимуть спасіння вічне][b].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International