Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Ходімо, звеселімось перед Господом,
звертаймося до Нього співом голосним.
Співаймо ж величальну нашій Скелі рятівній!
2 Підійдемо зі вдячними пожертвами[a] до Нього,
музикою розбудимо Його.
3 Бо Господь—то наш великий Бог,
над усіма богами Він царює.
4 Адже весь світ Йому підвладний—
весь, від безодні до найвищої гори!
5 Йому належить все: і океани, й твердь земна—
бо створене це все Його руками.
6 Схилімось перед Ним, покірні будьмо!
Благословімо Господа, що нас створив!
7 Ми зробимо це тому, що Він—наш Бог,
а ми—народ, якого Він плекає наче стадо.
Ми—вівці, що бредуть за помахом Його руки,
і слухаємось голосу Його.
8 То ж облишимо впертість,
бо ми виявили її вдосталь,
коли повстали проти Бога у Массі[b] і Меріві.
Ми доста твердочолими були,
випробуючи Господа у пустелі.
9 «Там ваші пращури поставили під сумнів Мої справи,
хоч пересвідчились на власні очі, що Я міг зробити.
10 Те покоління Я терпів аж сорок років.
Вони, повірте, не сприймали настанов Моїх, як жити.
11 Я гнівався на них, тож присягнувся,
що їм ніколи не побачити землі Мого спочинку!»
8 Не зловтішайся з мене, враже,
бо хоч я впав, та підведусь,
хоч я у темряві, Господь мені за світло.
Господь вибачає
9 Я мушу зносити Господній гнів,
бо проти Нього Я згрішив.
Нарешті Він розсудить
і вирок справедливий винесе мені.
Він виведе мене на світло,
і я побачу праведність Його.
10 Побачать вороги мої,
і вкриються ганьбою.
Я збиткуватимуся з тих, хто говорив мені:
«То де ж Господь твій Бог?»
І я побачу, як їх топчуть люди,
так само, як і вулиці брудні.
Повернення Ізраїлю
11 Надходить день відбудови мурів твоїх,
то буде день, коли розширяться твої кордони.
12 Прийдуть до тебе того дня всі рештки:
від Ассирії і до Єгипту, і від Єгипту до річки Євфрат,
від моря і до моря, від гір до гір.
13 Лежатимуть спустошені навколишні краї за те,
що їхні мешканці вчинили.
14 Паси овець, якими володієш, ґирлиґою своєю,
вони живуть на самоті в лісах, та на горі Кармел.
Нехай пасуться у Башані й Ґілеаді,
як то було за давнішніх часів.
15 О Господи, Ти обіцяв:
«Як і у день, коли ви вийшли із земель Єгипту,
явлю Я чудеса Свої».
16 Нехай народи міць Мою побачать,
засоромляться нехай своєї сили.
Нехай уста свої руками затуляють,
та вуха затуливши, відмовляться слухати.
17 Хай качаються в поросі, наче та гадюка,
немов комахи, що плазують по землі.
Нехай тремтять, хай з жахом повиходять із фортець
до Господа, до Бога нашого,
нехай тремтять в повазі, Тебе боячись!
18 Хто Бог іще такий, як Ти?
Хто вибачає нечестиві вчинки,
прощає злочини Свого народу решткам,
хто не тримає зла і виявляє милосердя залюбки?
19 Він знову змилосердиться над нами
і скине всі наші гріхи в морські глибини.
20 Ти Якову вірний будеш
і Аврааму[a] явиш Свою ласку,
як присягнувся нашим пращурам за давніх ще часів.
26 І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.
Ісус говорить Своїм учням, що вони полишать Його
(Мт. 26:31-35; Лк. 22:31-34; Ін. 13:36-38)
27 Тоді Ісус сказав учням Своїм: «Усі ви втратите віру свою. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
„Як ударю пастуха,
то й вівці порозбігаються”.(A)
28 Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».
29 Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!» 30 Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене»[a]. 31 Та Петро й далі вперто наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International