Revised Common Lectionary (Complementary)
7 О Господи мій Всемогутній і Володар,
не допусти, аби мене цурались.
Бог Ізраїлю, не дай їм почуватись прикро,
аби мене цурались Твої вірні.
8 Лице вкриває сором,
то заради Тебе я терплю ганьбу.
9 Стороняться, мов чужака, мене брати,
для кревних родичів немов чужий я.
10 Мене з’їда любов палка до Твого храму,
і дошкуляють боляче пересуди людські.
11 Хоч плачу я, принижений, та вони все докоряють.
12 Коли жалобний одяг надягаю,
усі довкруги на кпин мене здіймають,
13 про мене теревенять на майданах,
п’янички, й ті про мене віршики складають.
14 Але молюся, Господи, Тобі:
прийми мене, я так цього бажаю!
Дай, Боже, відповідь з великою любов’ю,
із рятівною владою Своєю.
15 Тягни ж мене із мулу і не дай піти на дно.
Спаси мене від тих, хто ненависть плекає,
врятуй мене з глибокої води.
16 Не дай зімкнутись хвилям наді мною,
не дай безодні проковтнуть мене,
не дай могильній тьмі запанувати.
17 Господь, дай відповідь мені Своєю доброю любов’ю,
поміть мене, допоможи у милості Своїй!
18 Не відвертай обличчя від Свого раба.
Допоможи мені в біді, не зволікай!
Єремія і Пашхур
20 Священик Пашхур, син Іммера, який був старшим наглядачем у храмі Господа, почув, як Єремія все те пророкує. 2 Тоді Пашхур побив пророка Єремію і забив його в колодки, що були в горішній брамі Веніаминовій, у храмі Господа. 3 Наступного дня Пашхур звільнив з колодок Єремію, і Єремія так сказав: «Більше не зватиме Господь тебе „Пашхуром”, а натомість—„Терор та Жах Звідусіль”. 4 Бо ось що Господь каже: „Ти станеш жахом для себе самого і для всіх, кого ти любиш. Повбивають їх у битві вороги, і ти побачиш це на власні очі. Я віддам усіх юдеїв цареві Вавилона, він виведе їх до своєї країни і мечем разючим поб’є. 5 Віддам Я всі багатства цього міста, все, що в ньому є, усі його коштовності, все майно царів Юдеї у руки їхніх ворогів. Вони їх пограбують, заберуть усе й відвезуть до Вавилона. 6 А ти, Пашхуре, і всі люди дому твого в полон підете до Вавилона, там тебе й поховають. Ти пророкував брехню друзям своїм, кажучи, що нічого не трапиться, але всі вони також помруть й будуть поховані у Вавилоні”».
53 Коли Ісус виходив звідти, книжники і фарисеї були вороже налаштовані до Нього і тиснули на Ісуса різноманітними запитаннями. 54 Вони чекали, щоб зловити Його на слові.
Ісусові застереження проти фарисейської науки
12 Отож, коли зібрався багатотисячний натовп, аж топтали один одного, Ісус почав говорити спершу до Своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски—їх лицемірства. 2 Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим. 3 Тому все, що ви сказали у пітьмі[a], буде почуте при світлі[b]. І те, що ви прошепотіли комусь на вухо в замкненій кімнаті, проголошуйте, щоб усі почули».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International