Revised Common Lectionary (Complementary)

² Вони рушили з Рефідима, дійшли до Синайської пустелі й там отаборилися. Ізраїль став табором навпроти гори Хорев. ³ Тоді Мойсей піднявся до на гору і звернувся до нього Господь, кажучи: «Так скажеш дому Якова, дітям Ізраїля: ⁴ „Ви бачили, що Я вчинив єгиптянам. Я підніс вас на орлиних крилах і привів до Себе. ⁵ Тепер, якщо ви й справді слухатимете Мій голос і будете дотримуватися Мого Заповіту, то станете Моєю власністю з-поміж усіх народів, оскільки вся земля належить Мені. ⁶ Ви будете для Мене царством священиків і святим народом. Оце ті слова, що ти мусиш переказати дітям Ізраїля”».

⁷ Мойсей повернувся і скликав старійшин народу, та переказав їм усі ті слова, які Господь йому наказав. ⁸ Тоді весь народ відповів одностайно так: «Все, що сказав Господь, ми виконаємо». Мойсей повернувся на гору, та переказав Господь, що Ізраїль завжди слухатиметься Божих настанов.

100 Хвальна пісня.

Праведність перед Богом

5 Оскільки ми виправдалися перед Богом завдяки нашій вірі, то маємо мир^[a] з Ним через Господа нашого Ісуса Христа. ² Через нашу віру, Христос дав нам можливість зазнати благодать Божу, яку тепер маємо. Ми радіємо з надії прилучитися до слави Господньої. ³ І більше того, ми радіємо з наших страждань, бо знаємо, що страждання породжують терпіння. ⁴ Терпіння породжує стійкість, а стійкість, своєю чергою, приносить надію. ⁵ Надія ж нас ніколи не розчарує, бо любов Божа влилася в наші серця через Святого Духа, який був даний нам.

⁶ Свого часу Христос помер за нас, лихих людей, хоча ми ще самі були немічні. Та, у призначений час, Він віддав Своє життя, рятуючи нас. ⁷ Рідко буває, щоб хтось віддав життя за іншу людину, навіть якщо то дуже добра людина.

⁸ Та Бог показав, як сильно Він нас любить, тим, що Христос помер заради нас, коли ми були ще грішниками.

Ісус співчуває людям

³⁵ Ісус ходив усіма містами та селами, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію про Царство Боже, виліковуючи всі хвороби та недуги. ³⁶ Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха. ³⁷ Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Жнива великі, та мало робітників. ³⁸ Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива».

Ісус виряджає Своїх апостолів

(Мк. 3:13-19; 6:7-13; Лк. 6:12-16; 9:1-6)

10 Ісус покликав дванадцять апостолів, Своїх учнів, і наділив їх владою виганяти нечистих духів та зціляти від різних недугів та хвороб. ² Ось імена дванадцятьох апостолів:

^5-6 Ісус вирядив цих дванадцятьох і наказав їм: «Не ходіть до поганських земель, ані до самарійського міста, а йдіть до народу ізраїльського—заблудлих овець. ⁷ Йдіть і проповідуйте, кажучи: „Царство Боже наближається”. ⁸ Лікуйте хворих, воскрешайте мертвих, зціляйте прокажених, виганяйте нечистих духів. Ви одержуєте цю владу даром, то й допомагайте іншим даром.

^9-10 Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ні міді, ні запасної одежини чи сандалів, ані палиці. Кажу вам так, бо робітнику буде дано все, що він потребує.

¹¹ І як зайдете до міста чи села, то знайдіть там достойного чоловіка й лишайтеся в нього, доки не залишите те місто. ¹² Входячи в дім, привітайте його словами: „Мир дому цьому!” ¹³ Якщо мешканці того дому гостинно привітають вас, тоді він достойний вашого миру. Якщо ж ні, то нехай ваш мир повернеться до вас. ¹⁴ А якщо десь вас не приймуть або не слухатимуть вашого слова, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших^[a]. ¹⁵ Істинно кажу вам, що навіть людям Содома і Ґоморри легше поведеться Судного Дня, ніж тому негостинному місту».

Ісус попереджає апостолів про переслідування

(Мк. 13:9-13; Лк. 21:12-17)

¹⁶ «Знайте ж, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї. Тож будьте мудрими, мов змії, та невинними, мов голуби. ¹⁷ Стережіться людей, бо вони віддадуть вас до суду й битимуть батогами у синагогах. ¹⁸ Вас приведуть на суд правителів та царів за те, що ви Мої учні. Це дасть вам можливість свідчити про Мене перед ними та поганами. ¹⁹ Коли ж вас заарештують, не турбуйтеся про те, що і як казати, бо на той час ви матимете що сказати. ²⁰ Пам’ятайте, що то не ви говоритимете, а Дух Отця вашого промовлятиме вашими устами.

²¹ Брат видасть брата на смерть, а батьки віддадуть дітей своїх. Діти повстануть проти батьків своїх і віддадуть їх на смерть. ²² І ненавидітимуть вас усі за те, що ви йшли за Мною, але той, хто витерпить усе до кінця, врятується. ²³ Коли вас переслідуватимуть в одному місті, то тікайте до іншого. Істинно кажу вам: ви ще не встигнете обійти всіх міст ізраїльських, як прийде Син Людський.