Revised Common Lectionary (Complementary)
52 Для диригента. Маскіль Давида, 2 про те, як Доеґ-едомієць прийшов до Саула зі звісткою про те, що Давид перебуває в будинку Агімелеха.
3 Вояче, як можеш похвалятися ти злом,
що заподіяв? Бога ти ганьбиш.
4 Ти завжди замишляєш справи підлі,
язик твій, наче гостра бритва,
плете оману й зраду для людей.
5 Дорожче зло тобі, аніж добро,
брехати любиш більш,
аніж творити справедливість. Села
6 І ти, і твій язик пащекуватий
аж спраглі ображати інших.
7 Тож схопить тебе Бог і викине з оселі[a],
дощенту дім знесе,
життя твого коріння висмикне з землі. Села
8 Посвідчать все те праведники, убояться,
ще й глузуватимуть із тебе:
9 «Поглянь, отой вояк тупоголовий,
що не знаходить порятунку в Бога,
натомість вірить у багатство,
спасіння він шукає у гордині й злі».
10 Я ж, наче та зелена олива,
яка зростає у Господнім храмі,
на віки вічні довіряюся Його любові.
11 Твої діла я возвеличувати буду,
побожним сповіщатиму[b] Твоє ім’я,
що вимовлене для добра було!
Прощання Ісуса в Сихемі
24 Тоді зібрав Ісус усі коліна Ізраїля біля Сихема і скликав Він старійшин, голів колін, суддів та начальників Ізраїлю і постали вони перед Богом.
2 Тоді Ісус сказав усім у зібранні: «Ось що Господь, Бог Ізраїлю, каже: „Багато років тому ваші предки, в тому числі Тера, батько Авраама і Нагора, жили на іншому боці ріки Євфрат, і поклонялися вони іншим богам.
11 Коли ж ви перейшли ріку Йордан і підійшли до Єрихона, а єрихонці почали воювати проти вас, як і аморійці, перизійці, ханаанці, хиттити, ґірґашити, хивійці та євусити. Я віддав їх у ваші руки. 12 Я послав шершнів[a] перед вас, і вони прогнали тих двох аморійських царів не вашим мечем і не вашим луком.
13 Я дав вам землю, на якій ви не працювали, і міста, яких ви не будували, і ви оселилися там. Ви їсте плоди виноградників та оливкових дібров, яких не садили.
14 Тож тепер шануйте Господа й служіть Йому вірою та правдою. Зречіться богів, яким служили предки ваші, коли жили на іншому боці ріки Євфрат та в Єгипті, і служіть Господу.
15 Якщо ж ви не хочете служити Господу, то сьогодні зробіть вибір, кому ви служитимете: богам, яким ваші предки служили, коли жили на іншому боці ріки Євфрат, чи богам аморійців, на землі яких ви живете зараз. А що до мене і моєї родини, ми будемо служити Господу”».
16 Тоді люди відповіли: «Ми ніколи не полишимо Господа заради інших богів. 17 Бо сам Господь Бог вивів нас і наших предків із землі Єгипетської, де ми були рабами, і саме Він зробив на очах наших оті чудеса великі. І Він охороняв нас усюди в путі, й між усіма народами, чиїми землями ми мандрували. 18 Господь також прогнав з нашої шляху всі племена й допоміг перемогти аморійців, які жили на цій землі. Ми теж будемо служити Господу, бо він є наш Бог».
19 Тоді Ісус сказав людям: «Ви не можете служити Господу бо Він є святий Бог. Він—Бог ревнивий. Господь не простить вам ні вашої непокори, ані ваших гріхів. 20 Якщо ви полишите Всевишнього й служитимете чужим богам, тоді Він накличе на вас лихо й винищить вас, навіть після усього того доброго, що Він зробив для вас».
21 Тоді люди відповіли Ісусу: «Ні! Ми служитимемо Господу!»
22 А Ісус сказав людям: «Ви самі собі свідки, що вибрали Господа, щоб Йому служити». Й вони відповіли: «Так. Ми—свідки!»
23 «Тепер зречіться чужих богів, що є у вас, і зверніть серця ваші до Господа, Бога Ізраїля»,—сказав Ісус.
24 Тоді люди сказали Ісусу: «Ми будемо служити Господу Богу нашому і слухатися його».
25 Отак Ісус того дня уклав Угоду з народом. Він дав людям права й закони у Сихемі. 26 Ісус написав усі ті слова у Божій книзі законів. І взяв Він великий камінь і поставив під дубом біля святого намету Господнього.
27 Потім Ісус звернувся до всіх людей: «Дивіться, цей камінь теж буде вашим свідком, бо він чув усі слова Господа, звернені до вас. Отож він буде свідчити проти вас, щоб ви не зрікалися вашого Бога».
28 І відіслав Ісус людей, кожного на свою землю.
9 Що ж виходить? Чи ми, юдеї, маємо перевагу над поганами? Анітрохи! Бо я вже казав, що як юдеї, так і неюдеї,—всі однаково винні у гріху. 10 Як сказано у Святому Писанні:
«Праведного жодного немає!
11 Немає жодного,
хто розуміє Бога або шукає Бога.
12 Всі люди відвернулися від Нього,
всі до одного стали нікчемними.
Немає тих, хто робить добрі справи.
Немає жодного!»(A)
13 «Уста їх подібні до гробниць розкритих,
на язиці ж у кожного брехня».(B)
«На устах їхніх зміїна отрута».(C)
14 «Прокляття й гіркота на їхніх устах».(D)
15 «Швидкі вони пролити кров.
16 Хоч би куди ішли вони,
з собою скрізь несуть руїну і страждання.
17 Їм геть дорога миру не відома».(E)
18 «І страху перед Богом в них немає».(F)
19 Зараз ми знаємо: все, що сказане в Законі, звернене до тих, кому Закон був даний. І це замкне уста всім, хто намагатиметься мовити хоч слово у своє виправдання, та щоб увесь світ був у відповіді перед судом Божим. 20 Бо ніхто не може виправдатися перед Богом, виконуючи Закон. Адже Закон тільки виявляє очевидність гріха.
Бог робить людей праведними
21 Та зараз, незалежно від Закону, відкрилася правда Божа, хоча про це свідчать Закон і пророки. 22 Бог робить людей праведними через віру в Ісуса Христа[a]. Всі люди рівні й немає між ними різниці.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International