Revised Common Lectionary (Complementary)

Повернімося до Господа!

Народ не має віри

Божа обітниця

¹³ Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри. ¹⁴ Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра—безглузда, а обітниця—нікчемна. ¹⁵ Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.

¹⁶ Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх. ¹⁷ Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів»^(A). Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало. ¹⁸ Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі»^(B).

^19-20 І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові. ²¹ Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв. ²² Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.

²³ Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв». ²⁴ То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса. ²⁵ Його віддали на смерть за наші гріхи, і Він воскрес для життя заради нашого виправдання перед Богом.

Покликання Левія (Матвія)

(Мк. 2:13-17; Лк. 5:27-32)

⁹ Коли Ісус ішов звідти, то побачив чоловіка на ім’я Матвій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» Тож Матвій встав і вирушив за Ним. ¹⁰ І сталося так, що коли Ісус їв у домі Матвія, багато збирачів податків та грішників прийшло, і посідали вони за стіл разом з Ісусом і Його учнями. ¹¹ Побачивши те, фарисеї почали питати Ісусових учнів: «Чому ваш Учитель їсть за одним столом зі збирачами податків та грішниками?»

¹² Почувши це, Ісус сказав їм: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. ¹³ Отож ідіть і поміркуйте, що означають ці слова: „Я хочу милосердя, а не пожертв”^(A), бо Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».

Воскресіння дочки Яїра та зцілення хворої на кровотечу

(Мк. 5:21-43; Лк. 8:40-56)

¹⁸ Поки Ісус усе це казав, до Нього прийшов голова синагоги, і впавши долілиць, мовив: «Щойно померла моя донька, прийди та торкнутися рукою Своєю до неї, щоб вона ожила». ¹⁹ Тоді Ісус встав і рушив за ним разом зі Своїми учнями.

²⁰ У натовпі, що йшов за ними, була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Вона підійшла до Ісуса ззаду й торкнулася краю Його плаща. ²¹ Вона зробила так, бо сказала собі: «Якщо я торкнуся Його одягу, то одужаю». ²² Озирнувшись, Ісус побачив її і сказав: «Будь щаслива, дочко! Віра твоя зцілила тебе!» І жінка одразу одужала.

^23-24 Коли Ісус прийшов до оселі Яїра, Він побачив музиків, які грали похоронні мелодії, та приголомшених людей. Ісус сказав: «Вийдіть! Вона не померла, а просто спить». Почувши це, люди почали насміхатися з Нього. ²⁵ Коли ж їх прогнали, Ісус увійшов до кімнати, взяв за руку дівчинку, й вона встала. ²⁶ Чутки про це розійшлися по всій тій країні.