Revised Common Lectionary (Complementary)
40 Для диригента. Псалом Давида.
2 Я щиро довірявся[a] Господу.
І Він признав мене, прислухавсь до моїх молитв.
3 Він із могили витягнув мене, слизької ями[b],
поставив ноги на тверде, опору дав надійну.
4 Він пісню вклав нову в мої уста:
подяки Богу нашому за всі його діла.
Чимало хто побачить, і тоді,
благоговінням сповнені, довіряться Йому.
5 Благословенний той,
хто на Господа у вірі покладається,
а не звертається до демонів і лжебогів[c].
6 Господь, наш Бог! Чимало Ти створив чудес.
Прекрасних задумів Твоїх—без ліку.
Розповідатиму про них я знов і знов,
хоч їм нема числа.
7 Тобі насправді не потрібні жертви та офіри.
Всеспалень Ти не вимагав, ні жертви за гріхи.
Ти дав нам вуха, щоб Тебе почути[d].
8 Тоді сказав я: «Гляньте, я прийшов.
Написано про мене в книзі».
Ізраїль забув Бога й поклонився бовванам
11 Хоч Ефраїм жертовників намножив,
аби позбутися своїх гріхів,
але вони жертовниками стали,
щоб саме гріх чинити там.
12 Хоч Я і написав йому Свої закони,
він їх сприймає, як чужинське щось.
13 Мої дари вони приносили у жертву[a]
й пожертвуване м’ясо їли.
Господь їх не приймає!
Тепер Він пригадає всі провини їхні,
і покарає їх за всі гріхи.
Вони повернуться в неволю до Єгипту.
14 Адже забув Ізраїль, хто створив його.
Він звів собі палаци пишні,
Юдея наплодила міст укріплених собі.
Та Я вогонь нашлю на ті міста,
він пожере твердині їхні.
Час повернутися до Бога
10 Ізраїль був родючою лозою,
що плоди давала.
Але що більш плодів було у нього,
то більше він жертовників творив.
Що більш родючою земля ставала,
то більше ставили вони стовпів священних[a].
2 Невірне їхнє серце,
тож несуть тепер провину.
Повалить Він вівтарі
й стовпи священні їхні.
13 Тож любить одне одного як брати і сестри у Христі. 2 Ніколи не забувайте про гостинність, адже дехто був гостинний до Ангелів, навіть не впізнавши їх.
3 Пам’ятайте про ув’язнених так, ніби ви ув’язнені разом з ними. Пам’ятайте про тих, хто страждає, розуміючи, що й ви самі можете зазнати таких страждань.
4 Шануйте шлюб; сімейне ложе мусить бути непорочним. Бо розпусників і перелюбців Бог засудить.
5 Не зв’язуйте своє життя з любов’ю до грошей, задовольняйтеся тим, що маєте. Адже Бог сказав: «Я вас ніколи не залишу. Від вас ніколи не відмовлюсь».(A) 6 Тож ми можемо впевнено сказати:
«Господь—моя підтримка;
Я не боятимусь нічого.
Що люди можуть мені заподіяти?»(B)
7 Пам’ятайте наставників своїх, які навчили вас Слову Божому. Зважайте на те, як жили і померли вони, та наслідуйте віру їхню. 8 Ісус Христос—незмінний вчора, сьогодні й завжди.
9 Не дозволяйте збити себе з путі різним непевним ученням. Шукаючи духовні сили, покладайтеся тільки на Божу милість, а не на правила про їжу. Ніхто ніколи не мав вигоди, підтримуючи ті закони.
10 Ми маємо жертовник[a], з якого не мають права їсти ті, хто служить у святому наметі. 11 Юдейські первосвященики беруть кров забитих тварин до Святеє Святих[b]. Вони приносять її в жертву за гріхи, а туші спалюють за табором. 12 Так і Ісус страждав за міською брамою, щоб дати Своїм людям святість через Свою кров. 13 Ось чому ходімо до Нього за межі табору, й розділимо Його зганьблену долю. 14 Бо у нас тут немає вічного міста, ми тільки шукаємо прийдешнє місто.
15 Тож через Ісуса повинні постійно приносити пожертву Господу, тобто хвалу з уст наших, що визнають Його Ім’я. 16 І не забуваймо творити добро й ділитися тим, що маємо, з іншими, бо такі жертви милі Богу.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International