Revised Common Lectionary (Complementary)
Книга П’ята
(Псалми 107–150)
107 Вславляйте Господа, бо добрий Він,
за щирую любов, яка існує вічно!
2 Повторюйте це ті, кого Господь порятував,
кого Він визволив від ворогів!
3 Він позбирав їх із усіх країв:
із заходу і сходу, півночі і півдня[a].
23 Навіть мандрівники й купці, що вийшли
кораблями в плавання до далеких берегів,
24 побачили усе, на що Він здатен:
всі чудеса, що Він творив в безодні водної стихії.
25 Лиш слово мовив, й розгулялись хвилі,
лиш наказав, і почалася буря.
26 До неба кораблі здіймалися миттєво
й раптово падали у глибочінь морську.
І мужність щезла, лиш біда настала.
27 Вони хитались, спотикались, наче п’яні,
вся моряцька вправність зникла вмить.
28 Зверталися до Господа вони в своїй біді,
і Він їх визволив з напасті.
29 Він бурю стишив і хвилі вгамувались.
30 Вони зраділи, що затихло море,
і Він привів їх у жаданий порт.
31 Хай Господу подякують за щирую любов,
за всі ті чудеса, які зробив Він людям.
32 Нехай уславлять Господа на зібранні,
хай славлять Господа старійшин збори.
37 «Коли я думаю про бурю ураганну,
тріпоче серце і нерівно б’ється.
2 Прислухайтесь до грому голосу Його,
послухайте, як гуркіт ллється з уст Його.
3 Він посилає блискавку, щоб освітила небо,
заграва розлягається з кінця в кінець землі.
4 Гучний, величний голос Божий розсилає громи,
ніхто не спинить гуркіт грому Божого.
5 Гримить чудовий голос Божий,
вершить великі справи Він,
яких ми осягнуть не в змозі.
6 Тому що снігу Він наказує: „На землю падай”.
А зливі промовляє: „Дужче лий”.
7 Він кожного печаткою позначив,
щоб всі могли довідатись, що Він зробив.
8 До лігва утікає все живе,
щоб заховатись, пересидіти.
9 Із півдня налітає вітер штормовий,
північні вітри холод принесуть.
10 Від подиху Бога утворюється лід
і неосяжні води замерзають.
11 До того ж хмари Він наповнює водою,
скрізь розсилає блискавки із них.
12 Кружляють небом хмарища важенні,
виконуючи Боже повеління.
Як Він бажає, над землею линуть.
13 Чи то заради покарання для землі,
а, може, милості заради Він це зробив.
Повернення Сина Людського
(Мт. 24:29-31; Мк. 13:24-27)
25 «На сонці, місяці й зірках з’являться знамення, і всі народи землі впадуть у відчай. Збентеження охопить їх, коли завирує і здійметься море. 26 Люди будуть непритомні від страху і боятимуться всього, що траплятиметься зі світом, а всі небесні тіла зміняться. 27 І тоді народи побачать Сина Людського, Який йтиме у хмарах з великою силою та славою. 28 Тож коли все це почнеться, то не лякайтеся; встаньте й підведіть голови, бо ваше спасіння буде вже близько».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International