Revised Common Lectionary (Complementary)
22 Ось що Господь Бог говорить:
«Візьму Я гілку із верхівки кедра,
відламаю ніжний паросток із верховіття
і на горі високій та величній посаджу.
23 В горах ізраїльських я посаджу його,
він пустить пагони і принесе плоди
він стане пишним і розкішним кедром.
Птахи гніздитись будуть в його гіллі,
знайдуть притулок в тіні його віт.
24 Усі польові дерева будуть знати,
що Я, Господь, принижую дерево високе
й примушую низеньке виростати.
Висушую Я дерево зелене
й примушую сухе цвісти,
так Я, Господь, промовив,
і так Я і зроблю».
92 Хвальна пісня на відзначення суботи.
2 Як добре славить Господа Всевишнього,
як добре возвеличувати Твоє ім’я!
3 Як добре про Твою любов співати вранці,
оспівувати Твою вірність вечорами
4 у супроводі лір десятиструнних і арф!
12 Бачу я, як зачаїлись вороги,
я чую кривдників підступну мову.
13 Людина праведна розквітне, наче пальма,
і виросте, немов ливанський кедр.
14 Хто виріс на дворі Господньої Оселі[a],
дасть плоди прекрасні.
15 Вони і в старості даватимуть плоди,
як і тоді, коли були зелені й юні.
6 Тож ми завжди впевнені, бо знаємо, що поки ми вдома в тілах своїх, ми далекі від дому нашого з Господом. 7 Бо живемо згідно з тим, у що віримо, а не з тим, що бачимо. 8 Ми впевнені, повторюю, і воліємо покинути нашу оселю в тілі й оселитися в домі Господа. 9 І тому ревно прагнемо догодити Йому як у земному тілі, так і в оселі Господа нашого.
10 Бо всі ми маємо постати перед престолом Христовим для Його суда. І тоді кожен отримає те, що заслуговує, відповідно до того, що він робив, перебуваючи у своєму тілі—добро чи зло.
Любов Христа панує над нами
11 Знаючи, що то значить боятися Господа, ми переконуємо людей прийняти істину. Бог знає все про нас, але я сподіваюсь, що в серцях ваших ви теж знаєте нас. 12 Ми не вихваляємося знову перед вами. Ми просто хочемо, щоб ви мали підстави пишатися нами. Тоді ви знатимете, що відповісти тим, хто вихваляється своєю зовнішністю, та не звертає уваги на те, що в серці.
13 Бо якщо ми безумні, то це для Бога. Якщо ж у здоровому глузді, то для вас.
14 Любов Христова панує над нами, бо ми усвідомлюємо, що одна Людина померла заради всіх, і тому всі померли. 15 І Він помер заради всіх, щоб живі не жили більше заради себе, а щоб ми жили заради Того, Хто помер і воскрес із мертвих для них. 16 Тому віднині ми ні про кого не думаємо як мирські люди. Хоч колись ми й про Христа думали так, проте більше так не думаємо. 17 Отже, хто перебуває в Христі, той є вже новим створінням[a]. Старе минуло, а нове настало!
Про Царство Боже
26 Потім Ісус сказав: «Царство Боже подібно чоловіку, який висіває в землю зерно. 27 Чоловік спить чи прокидається, а у цей час зерно пускає пагони і росте днями й ночами—як, він навіть сам не знає. 28 Земля сама творить зерно: спершу стеблину, потім суцвіття, і нарешті—повен колос. 29 Коли збіжжя визріває, чоловік негайно береться за серп, бо настали жнива».
Притча про гірчичне зерно
(Мт. 13:31-32, 34-35; Лк. 13:18-19)
30 Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти? 31 Царство Боже подібне до гірчичного зернятка. Воно є найменшою зерниною, яку у землю висівають. 32 Та коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її затінку».
33 Багатьма притчами на зразок цієї Ісус доносив Слово до людей—стільки, скільки могли вони зрозуміти. 34 Ісус завжди говорив притчами до людей, але тільки тоді, коли учні Його зоставалися самі, Він усе їм пояснював.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International