Revised Common Lectionary (Complementary)
25 [a] Псалом Давида.
До Тебе, Господи, підношу свою душу[b].
2 Мій Боже, в Тебе моя віра.
Тож не зганьбить мене ніхто,
і ворог мій не візьме верху наді мною.
3 Це правда: з тих, хто сподівається на Тебе,
принижений не буде жоден.
Але всім тім безбожникам, що проти Тебе,
окрім приниження, нічого не здобуть.
4 О Господи, відкрий Свої шляхи.
Навчи мене Твої шляхи долати.
5 Веди мене,
навчи мене буть вірним і правдивим.
Бо Ти є Бог мого спасіння,
на Тебе сподіваюсь я щодня.
6 Мій Господи, Ти доброту і милосердя пам’ятай,
адже вони були завжди.
7 Забудь мої гріхи й провини юності моєї.
О Господи, щоб Свою ласку показати,
згадай мене у доброті Своїй.
8 Господь наш—добрий, чесний,
тож грішникам указує Він шлях.
9 Веде смиренних Він стежками доброчестя,
смиренних праведності вчить.
19 Але ви питаєте: „Чому син не розділяє провини свого батька? Оскільки син робив те, що справедливо й праведно, що він старанно дотримувався моїх настанов, він, безумовно, житиме. 20 Грішна душа за гріхи свої помре. Син ні поділятиме провину свого батька, ані батько не поділятиме провину сина. Праведність праведного залишиться з ним, а нечестивість нечестивого впаде на нього”.
21 Але якщо нечестивий відвертається від усіх гріхів, які він учинив, і дотримується всіх моїх настанов і робить те, що справедливо та правильно, він, безумовно, житиме, він не помре. 22 Жоден із злочинів його не буде згадано йому. За ті праведні вчинки, що він зробив, він житиме. 23 Хіба втіха для Мене—смерть нечестивого?—Говорить Бог.—Хіба ж Я не задоволений, коли він відвертається від свого гріха й живе?
24 Але якщо праведний відвертається від своєї праведності, грішить і чинить ту ж мерзоту, що й нечестивий, чи житиме він? Жоден із його праведних вчинків йому не буде згадано. За підступність, у якій він винен, та за гріхи, які він скоїв, він помре».
Звідки влада в Ісуса
(Мт. 21:23-27; Лк. 20:1-8)
27-28 Повернувшись знову до Єрусалиму, Ісус прийшов до двору храма. До Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини і запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?» 29 У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. 30 Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей? Відповідайте ж Мені».
31 Юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо: „Від Господа”,—то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” 32 А якщо скажемо: „Від людей”,—то народ розгнівається на нас». (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком). 33 Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я це все роблю».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International