Revised Common Lectionary (Complementary)
Ге
33 О Господи, навчи шляхів Твоїх законів,
щоб міг я впевнено додержуватись їх.
34 Дай розуміння Твого вчення, щоб виконувати його,
щоб щиросердо я за ним ішов.
35 Веди мене шляхом Твоїх повчань,
бо в тих повчаннях я знаходжу насолоду.
36 Не дай мені від заповідей відійти
й пуститись у гонитву за багатством.
37 Не дай мені пов’язнути в марнотах,
дай жити справжнім, бажаним Тобі життям.
38 Дотримайся обіцянки, що дав слузі Своєму,
з якої виросла моя до Тебе шана.
39 Зніми ганьбу, що гнобить мене, тисне,
бо рішення Твої законні й добрі.
40 Як прагну я Твої накази пильнувати!
Тож вияви до мене милосердя,
даруй мені життя!
Казан і м’ясо
24 Дев’ятого року, десятого місяця, на десятий день[a] виходу, слово Господа дійшло до мене: 2 «Сину людський, запиши це число, цю саму дату, бо саме в цей день цар Вавилону оточив Єрусалим. 3 Розкажи цьому бунтівному дому притчу, яку Господь Бог говорить:
„Постав казан на вогонь,
постав і наповни водою.
4 Поклади в нього м’яса шматки
всі добірні шматки: стегно й лопатку.
Наповни його найкращими кістками.
5 Візьми добірних овець із отари.
Склади під казаном дрова.
Вари ті шматки м’яса,
вари їх, доки навіть кістки не упріють”.
6 Бо ось що Господь Бог говорить:
„Горе місту кровопролиття Єрусалиму,
немов казанові, вкритому зараз іржею,
який вичистити неможна!
Тож витягни м’ясо шматок за шматком,
але не дозволяй священикам їсте це м’ясо,
тому що вкрито воно іржею.
7 Бо кров, що пролито у місті,
лишається на ній.
Він вилив її на голу скелю,
не на землю, де б укрив її порох[b].
8 Щоб розбурхати гнів
і помститися за смерть невинних.
Я вилив її кров на голу скелю,
щоб не припорошилася вона”.
9 Тож ось що Господь Бог говорить:
„Горе місту кровопролиття!
Складу Я високо дрова
для вогнища великого.
10 Тож поклади дров під казаном
і запали вогонь.
Звари добре м’ясо, приправлене прянощами,[c]
і хай кістки зімліють.
11 Тоді постав порожній казан на вуглини,
хай стоїть, доки не розжариться,
доки мідь[d] його не засвітиться,
щоб бруд у ньому розтопився
і щоб іржа вигоріла.
12 Та марні всі зусилля народу Єрусалима,
бо плями іржі нічім не змити.
Тільки полум’я покарання
виведе гидотні плями.
13 Я намагавсь очистити тебе
від бруду твого гріха,
а ти від своєї нечистоти не очищалася і не очистишся,
аж доки Я не зжену Свій гнів на тобі”».
14 Я, Господь Бог, так сказав: «Час діяти настав для Мене, Я не відступлюсь, не змилуюсь, не подарую. Тебе судитимуть за твоєю поведінкою та вчинками твоїми». Так проголошує Господь Бог.
Павло говорить про свою любов до коринтян
11 Я хвалився, як нерозумний, але ви самі спонукали мене це робити. Це вам слід було хвалити мене, бо я ні в якому разі не нижчий від тих ваших «великих апостолів», навіть якщо я нічого не вартий. 12 У всякому разі, коли я був з вами, то багато чого було здійснено на доказ того, що я апостол. Знамення, чудеса і дивовижні речі були виконані з великим терпінням. 13 То чим же ви гірші від інших церков, чого вам бракує? Хіба лише того, що я не був вам тягарем? Пробачте мені таку провину.
14 Ось зараз я вже втретє готовий прийти до вас й не буду для вас тягарем. Я не прагну заволодіти добром вашим, мені потрібні ви самі. Бо не діти повинні забезпечувати батьків своїх, а батьки—дітей. 15 Я ж, зі свого боку, з великою радістю віддам усе, що маю, навіть самого себе, заради вас. Якщо я любитиму вас дужче, то як же ви любитимете мене менше?
16 Хоч би як там було, але я не був тягарем для вас. Та ви кажете, що через свою підступність я вас перехитрував. 17 Чи, може, я обдурив вас, використавши у своїх цілях одного з тих, кого до вас посилав? Ні. 18 Я попросив Тита прийти до вас і послав одного з братів разом з ним. Чи, може, він вас обдурив? Ні. Він діяв так само чесно як і ми.
19 Чи ви думаєте, що ми весь цей час виправдовувалися перед вами? Ми ж насправді є послідовниками Христа й говоримо це перед Богом. І все, що ми робимо, мої любі друзі, це для того, щоб зміцнити вас духовно. 20 Бо я боюся, що коли прийду, то можу знайти вас не такими, як хотілося б мені. І ви знайдете мене не таким, як хотілося б вам. Боюся, що почнуться серед вас чвари, ревнощі, злобливі сутички, суперництво, наклепи, плітки, зухвальство і безладдя. 21 Боюся, що коли прийду до вас знову, мій Бог принизить мене перед вами і оплакуватиму я всіх тих, хто грішив у минулому і не розкаявся у своїй нечистоті, розпусті й перелюбі, що вони чинили.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International