Revised Common Lectionary (Complementary)
17 Молитва Давида.
Господи, почуй моє благання справедливості,
прислухайсь до мольби моєї,
почуй молитву, мовлену неложними устами.
2 Нехай мені від Тебе справедливість буде,
бо видна істина Твоїм очам.
3 Ти завітав вночі і моє серце перевірив,
мене Ти випробував і не знайшов щербинки.
Я вирішив, що не грішитимуть уста мої.
4 Хоч що б робили інші, я тримався
від кривдників подалі,
бо слухаю Тебе!
5 Тож прошу, Господи, не дай
мені звернуть з путі Твого,
не дай спіткнутися і впасти.
6 Я попросив у Тебе допомоги,
і, звісно ж, Боже, відгукнешся Ти!
Схили до мене вухо,
вислухай мої мольби!
7 Тобі багато довіряється людей.
Вони шукають допомоги в Тебе,
як люди повстають на них.
І Ти могутньою правицею рятуєш.
Яви ж любов прекрасну й безкінечну!
8 І захисти мене,
немов зіницю Свого ока!
Сховай мене під крилами Своїми
9 від тих людців, що хочуть погубить мене,
від ворогів смертельних, які оточили мене.
10 У них жалю немає,
бундючна їхня мова.
11 Ці люди мене гнали, потім оточили,
й тепер уже готові кинутись на мене.
12 Вони мов лев, який на здобич зазіхає,
мов левеня, що причаїлося в кущах.
13 Встань, Господи,[a] на них, і підітни їм ноги.
Яви свій меч і мою душу порятуй
від ворога лихого!
14 Правицею Своєю оборони моє життя від цих людців,
які радіють надбанням своїм у цім лиш світі.
А людям тим, яких цінуєш, дай їжі досхочу,
і їхнім дітям вволю їжі,
щоб ще й онуків було чим нагодувати[b].
15 А я молив Тебе про справедливість,
і я її побачу, коли Ти лице Своє мені покажеш,
і яка то буде втіха!
27 А після того, як жалоба пройшла, Давид забрав її у свій дім. Вона стала його дружиною і народила сина. Але те, що Давид зробив, засмутило Господа.
Натан звертається до Давида
12 Господь послав Натана до Давида. Прийшовши до Давида, він сказав: «В одному місті жили два чоловіки: один був багатий, а другий—бідний. 2 У багача була сила-силенна овець та худоби, 3 а в бідного не було нічого, крім маленької овечки, яку він купив. Він доглядав її, і вона виросла разом з його дітьми. Овечка їла те, що й він, пила з його чашки й навіть спала в його обіймах. Вона була йому за дочку. 4 Якось прийшов мандрівник, але багач не захотів зарізати вівцю чи худобину, щоб нагодувати подорожнього, який до нього прийшов. Натомість він забрав ягничку в того бідака й зготував її для прибулого чоловіка».
5 Давид спалахнув від гніву на того чоловіка й сказав Натану: «Заприсягаюсь Господнім життям, що чоловік, який так вчинив, заслуговує на смерть! 6 Він мусить у чотири рази[a] заплатити за ягнятко, бо він, не маючи жалю, так негідно вчинив».
Натан говорить з Давидом про його гріх
7 Натан сказав Давидові: «Тим чоловіком є ти! Ось що говорить Господь, Бог Ізраїлю: „Я помазав[b] тебе царем Ізраїлю, Я врятував тебе від руки Саула. 8 Я ввірив тобі дім твого володаря і дружин твого володаря. Я дав тобі доми Ізраїля та Юди. І якби всього цього було замало, Я б дав тобі ще більше. 9 Чому ж ти знехтував Господнім словом і зробив те, що є злом в Його очах? Ти згубив мечем Урію-хиттита, а дружину забрав собі. Ти вбив його мечем аммонійців. 10 Ось чому меч ніколи тепер не залишить твій дім, бо ти зневажив Мене і взяв дружину хиттита Урії собі за дружину”.
11 Ось що Господь говорить: „Я нашлю на тебе горе, яке вийде з твого ж дому. На твоїх очах Я заберу твоїх дружин і віддам тому, хто дуже близький тобі, а він серед білого дня ляже з твоїми дружинами. 12 Ти зробив це потай він усіх, а Я вчиню так серед білого дня на очах усього Ізраїлю!”»
13 Давид зізнався Натану: «Я згрішив проти Господа».
Натан відповів: «Господь зняв з тебе гріх, ти не помреш. 14 Але за те, що ти зневажив Господа, син, який народиться в тебе, помре».
Немовля Давида і Батшеби помирає
15 Після того, як Натан пішов додому, Господь уразив дитя, яке народилося в Урієвої дружини та Давида. Маля захворіло.
Послання до Філадельфійської церкви
7 Напиши до Ангела церкви у Філадельфії:
Так говорить Той, Хто святий та істинний, Хто тримає ключ Давидів. І коли Він тим ключем «відчиняє, і вже ніхто того не зачинить, а коли зачиняє, то ніхто вже того не відчинить»:
8 «Я знаю про вчинки твої. Дивись! Я перед тобою відчинив двері, які ніхто не може зачинити. Хоча й сили твої малі, та все ж зберегла ти Моє вчення і не зреклася імені Мого. 9 Слухай! Отих людей[a], які належать до сатани й стверджують, ніби вони юдеї (хоч вони не юдеї, а брехуни), Я примушу прийти і впасти до ніг твоїх, нехай знають, що Я полюбив тебе. 10 Бо виконала ти Мій Наказ про довготерпіння. А Я, в свою чергу, збережу тебе від часів лихоліття, які незабаром настануть в усьому світі для випробування жителів землі.
11 Я прийду незабаром. Тримайся за ту віру, що маєш, щоб ніхто не міг забрати твій вінець переможний. 12 Той, хто переможе, стане стовпом у храмі Мого Бога і ніколи не вийде з нього. Я напишу на ньому ім’я Мого Бога, ім’я міста Бога Мого, Нового Єрусалиму[b], Який зійде з небес від Мого Бога, і Моє Нове Ім’я. 13 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух говорить церквам».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International