Revised Common Lectionary (Complementary)
17 Молитва Давида.
Господи, почуй моє благання справедливості,
прислухайсь до мольби моєї,
почуй молитву, мовлену неложними устами.
2 Нехай мені від Тебе справедливість буде,
бо видна істина Твоїм очам.
3 Ти завітав вночі і моє серце перевірив,
мене Ти випробував і не знайшов щербинки.
Я вирішив, що не грішитимуть уста мої.
4 Хоч що б робили інші, я тримався
від кривдників подалі,
бо слухаю Тебе!
5 Тож прошу, Господи, не дай
мені звернуть з путі Твого,
не дай спіткнутися і впасти.
6 Я попросив у Тебе допомоги,
і, звісно ж, Боже, відгукнешся Ти!
Схили до мене вухо,
вислухай мої мольби!
7 Тобі багато довіряється людей.
Вони шукають допомоги в Тебе,
як люди повстають на них.
І Ти могутньою правицею рятуєш.
Яви ж любов прекрасну й безкінечну!
8 І захисти мене,
немов зіницю Свого ока!
Сховай мене під крилами Своїми
9 від тих людців, що хочуть погубить мене,
від ворогів смертельних, які оточили мене.
10 У них жалю немає,
бундючна їхня мова.
11 Ці люди мене гнали, потім оточили,
й тепер уже готові кинутись на мене.
12 Вони мов лев, який на здобич зазіхає,
мов левеня, що причаїлося в кущах.
13 Встань, Господи,[a] на них, і підітни їм ноги.
Яви свій меч і мою душу порятуй
від ворога лихого!
14 Правицею Своєю оборони моє життя від цих людців,
які радіють надбанням своїм у цім лиш світі.
А людям тим, яких цінуєш, дай їжі досхочу,
і їхнім дітям вволю їжі,
щоб ще й онуків було чим нагодувати[b].
15 А я молив Тебе про справедливість,
і я її побачу, коли Ти лице Своє мені покажеш,
і яка то буде втіха!
Віра в людей і віра в Бога
5 Ось що Господь каже:
«Той проклятий, хто покладається на чоловіка,
та зробив опору на силу смертної людини,
тому що в Бога полишив вірити він.
6 Він стане наче кущ в пустелі,
котрий не відає про кращі землі, та Господні блага.
Він знай живе собі в пустельнім краї,
серед солончаків безлюдних.
7 Благословен той,
хто покладається на Господа,
бо взнає він, що Господь—його надія.
8 Він буде мов те дерево, що при воді росте,
що над потоком простягло своє коріння,
й спеки не боїться, та зеленим листям вкрите.
Рік посухи і той йому байдужий,
воно й тоді не перестає плодоносити.
9 Що є зрадливіше, ніж розум[a]?
Та якщо він хворий, ніхто не може зрозуміти,
як вилікувати його.
10 Лиш Я, Господь, є тим, хто розум вивіряє,
і все нутро людське Мені відкрите,
щоб кожного Я міг нагородити
згідно з життям та вчинками його.
11 Мов курка, що висиджує яйце,
сама якого не знесла, так й чоловік,
який неправедно багатство здобуває.
Як півжиття пройде, та скарб здобутий зникне,
а він залишиться, пошитий в дурні».
12 Славний престол, храм Господній, вознесений одвіку—
це місце нашої святині.
13 О Господи, Ізраїлю надіє,
хто відмовляється від Тебе,
той собі короткий вік шукає.
Хто відвертається від Тебе,
зникне, наче напис на піску,
бо Господа покинув він—
джерело прохолодної води живої.
Третя скарга Єремії
14 Зціли мене, о Господи, і вилікуюсь я.
Врятуй мене, та знайду тоді спасіння,
бо Ти—це Той, кому хвали співаю.
15 Вони говорять:
«Єреміє, де ж слово Господа?
Нехай воно прийде!»
16 Я не полишив бути пастирем Твоїм
і не бажав лихого дня.
Ти знаєш все, що я кажу,
воно перед Тобою геть відкрите,
Ти ж бачиш, що твориться навкруги.
17 Не губи мене,
Ти ж мій притулок в день нещастя.
18 Хай ті, хто переслідує мене,
будуть принижені, але не я.
Нехай їх жах охопить, але я щоб не лякався.
Ти напусти на них нещастя час,
а потім, Ти побий їх знов.
Влада Ісусова—від Бога
(Мк. 3:20-30; Лк. 11:14-23; 12:10)
22 Опісля люди привели до Ісуса німого й сліпого чоловіка, одержимого нечистим духом, і Він зцілив його. Той прозрів і почав говорити. 23 Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Чи Він не Син Давидів?»
24 Почувши це, фарисеї сказали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула[a], володаря демонів!» 25 Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине; ніякі місто чи родина, де немає миру й злагоди, не виживуть. 26 І якщо сатана виганяє сатану[b], то він виступає супроти самого себе. То яким же чином його царство може встояти? 27 І якщо це правда, що Я виганяю бісів силою Вельзевула, то чиєю силою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими! 28 З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих силою Духа Божого, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
29 Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря. 30 Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає. 31 Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення. 32 Якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, то це можна простити, та якщо хтось поганить ім’я Духа Святого, то цього ніколи простити не можна—ні зараз, ні у майбутньому».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International