Revised Common Lectionary (Complementary)
145 Давидова молитва.
Мій Боже й Царю, возвеличую Твоє ім’я,
благословлятиму Твоє ім’я навіки.
2 Щодня вславлятиму Тебе,
Твоє ім’я хвалити буду вічно.
3 Господь—величний, гідний слави!
Не осягнуть нікому величі Його.
4 Із роду в рід Твої діяння будуть прославляти,
із покоління в покоління визнавати Твою велич.
5 Прекрасна Твоя слава неповторна,
тож оповім я про Твої діла чудесні.
6 Про грізну Твою силу говорити будуть люди,
а я їм розповім про Твою велич.
7 Твою безмежну щедрість пам’ятати будуть люди,
вславлятимуть в піснях Твої діяння добрі.
8 Господь і милостивий, і ласкавий, і терплячий,
і повен милосердя.
3 Щити бійців його червоні,
могутні воїни його в багряному вбранні.
Сталь колісниць, немов вогонь у день,
коли вони напоготові, і списи мерехтять.
4 І колісниці ті шалено вулицями мчать,
майданами летять, мов спалахи вогнів,
несуться, наче блискавиці.
5 Накази віддає він воїнам своїм,
а ті аж спотикаються в бігу.
Вони до муру поспішають,
встановлюючи захисні щити.
6 Річок загати вже відкриті,
й палац царя численні армії ворожі,
неначе бурхливі води змили.
7 Княжну виставили голу[a],
її служниць забрали геть.
Вони себе у груди б’ють
і стогнуть від жалю, наче горлиці.
8 Та Ниневія, наче став з водою,
але так вода швидко витікає.
Люди кричать їй: «Стій! Припини тікати!»
Але вона уваги не звертає.
9 Грабуйте срібло! Золото хапайте!
Кінця скарбам нема,
не міряно коштовностей всіляких.
10 Спустошення, руїна, порожнеча!
Серця у п’ятках, коліна тремтять,
люди недужі, обличчя сполотніли.
11 (Ниневія) Де левів схованка, де лігво левенят?
Левиця й лев колись жили у лігві тім,
та левенята не боялися нічого?
12 Багато їжі лев (цар Ниневії) знаходив левенятам,
людей багато для левиці убивав.
Він лігво своє здобиччю наповнив,
печеру завалив шматками чоловічій плоті.
13 «Я проти тебе, Ниневія—
Господь Всемогутній говорить,—
багатства твої за димом Я пущу,
меч викосить левів твоїх молодих.
Я виріжу всю дичину у тому краї,
щоб не могли ви полювати,
і посланців не буде чутно голоси,
які несуть недобру звістку».
5 Випробуйте себе, щоб побачити, чи живете ви з вірою. Перевірте себе. Звичайно, поки ви не пройдете через випробування, ви не здатні усвідомити того, що Ісус Христос живе в вас самих. 6 Я маю надію, зрештою, що ви усвідомите те, що ми витримали випробування. 7 Ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого зла. Не для того, щоб ми самі витримали випробування, а для того, щоб ви чинили добро навіть тоді, коли здаватиметься, що ми не витримали.
8 Бо ми нічого не можемо вдіяти проти істини, але робимо усе можливе, щоб сприяти її розповсюдженню. 9 Ми раді, коли ми слабкі, а ви сильні. І ось за що ми молимося: щоб ви завжди були досконалими. 10 Через те я, зараз відсутній серед вас, і пишу вам. Коли я прийду до вас, я не хочу діяти суворо, згідно з тією владою, яку Господь дав мені для духовного зміцнення вас, щоб не робити вам зле.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International