Revised Common Lectionary (Complementary)

Тет

День очищення

16 Господь розмовляв з Мойсеєм після смерті двох Ааронових синів^[a]. Вони померли, коли спалювали запашне куріння перед Господом. ² Господь мовив Мойсею: «Скажи своєму брату Ааронові, що йому не слід приходити, коли йому заманеться, до святилища, що за запоною перед місцем сповіді, що на Священному ковчегу, щоб не помер, бо Я з’являтимуся в хмарі над місцем сповіді.

³ Ось із чим мусить Аарон входити до святилища: з бичком для жертви очищення і з бараном для жертви всеспалення. ⁴ І мусить він убратися в священний полотняний хітон. На тілі його мусить бути полотняна білизна. І хай підпережеться полотняним паском, а голову вбере в полотняний тюрбан. Це священне вбрання, тож він мусить викупатися в воді, перш ніж одягати його.

⁵ Від дітей Ізраїлю він мусить узяти двох козлів для жертви очищення й одного барана для жертви всеспалення.

²⁰ І завершивши очищення святилища, намету зібрання і вівтаря, він приведе живого козла. ²¹ І покладе Аарон руки козлу на голову, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїлю, всі їхні провини і всі гріхи їхні. Так він покладе їх на голову козлові, а тоді відішле його в пустелю з призначеним для цього чоловіком. ²² І понесе козел на собі всі їхні гріхи до безлюдної землі. І відпустить той чоловік його в пустелі.

²³ І ввійде тоді Аарон до намету зібрання, і зніме з себе полотняне вбрання, в яке вбрався, як заходив до святилища, і залишить його там. ²⁴ І обмиє він тіло водою у святому місці, і вбереться в своє вбрання, а тоді вийде й принесе жертву всеспалення за себе й за народ. Так він очистить себе і свій народ. ²⁵ Тоді він спалить жир жертви очищення на вівтарі.

²⁶ Чоловік, який відпускає козла Азазелу, мусить випрати свій одяг й обмитися водою, після чого може повертатися до табору.

²⁷ Бичка й козла для жертви очищення, чию кров було внесено до святилища для очищення, слід віднести геть із табору. Їхню шкуру, м’ясо і нечистоти слід спалити у вогні. ²⁸ Той чоловік, що спалюватиме їх, мусить випрати свій одяг й обмитися водою. Після цього він може йти до табору.

Ісус проклинає фіґове дерево

(Мк. 11:12-14, 20-24)

¹⁸ Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів. ¹⁹ Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло.

²⁰ Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?» ²¹ Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море”,—то й те неодмінно збудеться. ²² Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві».