Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Ламед
89 О Господи, Твої накази
вічно житимуть на Небесах!
90 Із роду в рід Твої накази, віри гідні, будуть діяти.
От землю Ти створив, вона існує й досі.
91 Усе тримається на справедливості Твоїй,
адже усе Тобі покірне.
92 Якби я не кохав Твого Закону,
давно б мені страждання скоротили вік.
93 Навік закарбував у пам’яті Твої накази,
тому що ними керувався у житті.
94 Я—Твій, спаси мене,
щоб міг я слідувати Твоїм наказам.
95 Ті кривдники мене згубити сподівались,
я ж прагнув осягнуть Твій Заповіт.
96 Я усвідомив, що всьому кінець настане,
лиш настановам Господа кінця немає.
27 Слово Господа було Єремії після того, як цар спалив сувій зі словами, що написав Варух зі слів Єремії: 28 «Піди візьми інший сувій і напиши в ньому всі ті слова, що написав раніше, що були в іншому сувої, який Єгояким, цар Юдеї, спалив. 29 А Єгоякиму, царю Юдеї, скажи, що Господь каже йому: „Ти спалив сувій і сказав: „Чому ти написав на ньому, що цар Вавилону неодмінно прийде і зруйнує цю землю і забере звідси людей і худобу у полон?”
30 Тож ось що Господь каже Єгоякиму, царю Юдеї: „Не матиме він нащадка, що сидітиме на Давидовім престолі. Коли він помре, його не поховають як царя. Тіло його викинуте буде, щоб від спеки вдень всихало й на холоді вночі мерзло. 31 Я покараю Єгоякима й нащадків і слуг його за їхнє зло. І наведу Я на них і на мешканців Єрусалима, і на народ Юдеї все те лихо, що Я обіцяв їм, тому що вони не слухали Мене”».
32 Тож Єремія взяв інший сувій і дав його писарю Варуху, сину Нерії. І той записав на ньому з уст Єремії всі вісті того сувою, що Єгояким, цар Юдеї, спалив у вогні. І багато інших послань додав до них.
Зцілення Петрової тещі
(Мт. 8:14-17; Мк. 1:29-34)
38 Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй. 39 Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм.
40 Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх. 41 І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти—Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він—Христос.
Ісус вирушає в інші міста
(Мк. 1:35-39)
42 Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх. 43 Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано». 44 І Він далі проповідував по синагогах Юдеї.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International