Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹ Псалом Давида.

Марнота людських зусиль

2 Сказав я собі: «Нумо спробую спізнати радість, віднайти, що є добро». Але й це марнота. ² Щодо сміху, я сказав: «Безумство»,—щодо розваг: «Яка з них користь?» ³ Вином я намагався звеселити тіло, та розум керувався мудрістю, спиняв нерозважливість, доки не побачу, що саме й де шукати, що дало б людині снагу прожити дні її життя під небесами. ⁴ Я звершив величні справи. Я звів будівлі й насадив виноградники для себе. ⁵ Я виростив сади й розбив парки. Яких тільки дерев не було в тих садах! ⁶ Я викопав водойми для себе й брав звідти воду, щоб поливати квітучі дерева. ⁷ Я купив рабів і рабинь, і були раби, що народилися в моєму домі. А ще я мав численну худобу: корів та овець—більше, ніж будь у кого, хто жив до мене в Єрусалимі. ⁸ Я нагромадив срібло й золото для себе, зібрав скарби царів та земель. Я оточив себе співаками й співачками, спізнав чоловічу насолоду. ⁹ Я перевершив усіх, хто жив до мене в Єрусалимі. Справді, мене не зраджувала мудрість. ¹⁰ Не відмовляв собі ні в чому, хоч би на що ні кинув оком. Тішив серце всім, чого бажав. Душа раділа з усього, що я робив. Таку винагороду мав за працю. ¹¹ Тоді озирнувся на діла рук своїх, на все, заради чого працював. Я зрозумів, що все те було марним, немов шукав я вітра в полі. Нічого не здобудеш путнього під сонцем^[a].

Звістка про Христа

2 Тож прийшов я до вас, брати і сестри мої, проповідувати таємну Божу істину, не покладаючись на свою красномовність і мудрість. ² Находячись серед вас, я вирішив забути усе, крім Ісуса Христа і Його смерті на хресті. ³ Отже, я прийшов до вас, слабкий, пройнятий страхом і великим трепетом. ^4-5 Слова мої і проповіді були донесені не з переконливістю людської мудрості, а в доказах сили Духа. Нехай ваша віра спирається не на людську мудрість, а на Божу силу.

Божа мудрість

⁶ Ми справді навчаємо мудрості зрілих людей, але не мудрості нинішніх часів і не мудрості правителів світу цього, владі яких настане кінець. ⁷ Ми навчаємо таємної Божої мудрості, що була прихована від людей. Бог призначив її нам на славу іще до початку світу. ⁸ Це мудрість, про яку жоден із правителів цього світу не знав. Бо якби вони знали, то не розіп’яли б славного Господа. ⁹ Так сказано у Святому Писанні:

¹⁰ Та Бог відкрив нам це через Духа, Який знає все, навіть найприхованіші таємниці Божі.