Revised Common Lectionary (Complementary)
106 Славімо Господа!
Дякуйте Господу за Його доброту,
за справжню милість Його вічну!
2 Ніхто не годен полічити сил Господніх!
Ніхто не виспіває всі хвали Йому!
3 Благословенний той, хто зберігає справедливість,
хто праведність вершить!
4 Згадай мене, о Господи, коли народу явиш милість,
коли народ спасатимеш, про мене не забудь.
5 Дозволь мені побачити благополуччя обраних Твоїх,
Твого народу радощі мене також хай тішать,
дозволь радіти з того, що Тобі належу.
6 Ми, як і пращури, грішили, були неправедні,
і це провина наша.
13 Та швидко знов забули всі Його діяння,
були занадто нетерплячі для Його порад.
14 В пустелі піддались спокусам
і випробовувати Бога почали.
15 Тоді Він дав їм те, чого бажали:
наслав на них Він згубну моровицю.
16 В святому таборі Господньому вони
палко підтримали Мойсея та Аарона.
17 А щодо послідовників Датана й Авірама,
то розверзлася, поглинула й зімкнулася земля.
18 Перед збіговиськом вогонь зметнувся
й спалив зловмисників усіх.
19 А потім спорудили золоте теля в пустелі
і долілиць попадали в покорі.
20 Преславного зміняли на боввана,
подобу травоїдного вола.
21 Забули, Хто творив великі справи у Хамовій землі,
чудесні дива на Червонім морі.
22 У Хамовій землі Він творив великі справи
і неймовірні дива на Червонім морі.
23 Він знищив би усіх, якби не раб Його Мойсей,
який вступився, гнів Господній пригасив
і від загибелі порятував їх.
47 Тож нині, Господи наш Боже,
врятуй нас, збери нас із-поміж народів,
щоб ми до храму повернулись прославляти Твоє ім’я
й Тебе піснями величати.
48 Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!
І весь народ сказав: «Амінь!»
Славімо Господа!
21 Однак Господь лихий на мене через вас, і поклявся Він, що я не перейду через Йордан і не ввійду в добру землю, що твій Господь тобі дає як володіння. 22 Бо я помру на цій землі. Я не перейду Йордану, а ви перейдете і посядете ту добру землю. 23 Пильнуйте, щоб не забути Заповіт, який уклав із вами Господь Бог ваш і щоб не створити собі боввана в будь-якій подобі, чого Господь Бог твій заборонив вам робити. 24 Бо Господь Бог твій—вогонь пожираючий, Бог ревнивий!
25 Коли ви матимете дітей і онуків і постарієте на землі цій, і якщо ви розбеститеся й виготовите боввана, подобу чогось, і вчините те, що в очах Господа є злом, і розгніваєте Його, 26 то сьогодні я закликаю небеса й землю свідчити проти вас: скоро ви зникнете з землі, яку посіли, перейшовши Йордан. Недовго ви житимете на ній, бо вщент вас вигублено буде. 27 Господь розпорошить вас між народами. Лишиться вас дуже мало там, хоч би куди вас порозкидав Господь.
28 Там ви служитимете богам, виробленим людськими руками: дереву й каменю—що не бачать, не чують, не їдять і запахів не відчувають. 29 Хоча навіть звідти ви можете шукати Господа Бога свого. Знайдеш ти Його, якщо шукатимеш Його всім серцем своїм і душею всією. 30 Коли ж будеш у біді, коли все це станеться з тобою в дні прийдешні, тоді повернешся ти до Господа Бога свого і слухатимеш Його. 31 Бо Господь Бог твій милостивий. Він тебе не кине і не знищить тебе. Він не забуде Угоди з твоїми батьками, клятви, що Він їм дав.
Думай про величні діла Божі
32 Спитай лише про дні колишні, що були задовго до тебе, ще коли Бог створив людину на землі. Спитай від краю неба аж до краю. Чи було ще щось таке велике? Чи хтось колись чув про щось подібне? 33 Чи чув якийсь народ голос Бога, що промовляв з вогню, як чув ти і живим лишився? 34 А чи намагався будь-який інший бог вибрати свій власний народ з-поміж народів інших, випробовуваннями, чудесними дивами, пробуючи Свою силу являти величні й страшні діла, як Господь Бог ваш вчинив для вас перед вашими очима в Єгипті? 35 Все це явлено було тоді, щоб ти знав—Господь є Бог. Крім Нього—іншого немає. 36 Примусив Він тебе слухати голос Його з небес, щоб навчати тебе, і на землі показав тобі вогонь Свій великий, і почув ти слова Його з вогню.
37 Через те, що любив Він предків твоїх, обрав Він вас, нащадків їхніх, і Сам вивів тебе з Єгипту, Своєю великою силою. 38 Далі Він вижене народи, більші й дужчі за тебе, й приведе тебе, й віддасть тобі землю їхню у власність, як це сьогодні є.
39 Тож сьогодні знай і прийми до серця, що Господь є Бог на небесах угорі й на землі внизу. Іншого немає. 40 Пильнуй Його закони й заповіді Його, які я даю тобі сьогодні, щоб ти і діти твої після тебе жили в достатку, щоб довго жив ти на землі, яку Господь Бог твій дає тобі навіки.
9 І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв. 10 Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”(A). А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”(B). 11-12 Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”,—то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх. 13 Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».
Що людину поганить?
14 Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте! 15 Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні[a] в людину, могло б опоганити[b] її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї. 16 [Той, хто має вуха, нехай почує!»][c]
17 Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу. 18 І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні? 19 Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).
20 Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї. 21-22 Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість. 23 Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International