Revised Common Lectionary (Complementary)

18 ^[a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.

³ Тоді Самуїл звернувся до всього Ізраїлю: «Якщо ви всім серцем звертаєтеся до Господа, тоді викиньте чужих богів та Ашторет^[a], поверніться до Господа й служіть лише Йому одному. Тоді Він вас врятує від руки филистимлян». ⁴ Отож ізраїльтяни повикидали статуї Ваала та Ашторет і служили тільки Господу. ⁵ Тоді Самуїл сказав: «Зберіть усіх ізраїльтян у Міцпі, а я молитиму Бога за вас». ⁶ Зібравшись у Міцпі, вони діставали воду й виливали її перед Господом^[b]. Того дня вони постилися й казали: «Ми згрішили проти Господа». А Самуїл став суддею Ізраїлю в Міцпі.

⁷ Коли филистимляни довідалися, що ізраїльтяни зібралися в Міцпі, вожді филистимлян прийшли до Ізраїлю. Почувши про це, ізраїльтяни злякалися. ⁸ Вони звернулися до Самуїла: «Не полишай гукати до Господа, нашого Бога, щоб урятував від руки филистимлян». ⁹ Тоді Самуїл узяв молочне ягнятко і приніс його в жертву всеспалення Господу. Він взивав до Господа за Ізраїль, і Господь йому відповів.

¹⁰ Саме тоді, як Самуїл приносив жертву всеспалення, филистимляни підступили, щоб напасти на Ізраїль. Та Господь послав оглушливі громовиці на филистимлян, чим викликав страшенне замішання. Филистимляни були розбиті перед Ізраїлем. ¹¹ Ізраїльтяни вийшли з Міцпи, переслідували филистимлян і громили аж до місцевості під Бет-Каром.

¹² Тоді Самуїл узяв камінь і поклав його між Міцпою та Шеном^[c]. Він назвав його Евенезер^[d], сказавши при цьому: «Ось досі допоміг нам Господь».

¹³ Так було розгромлено филистимлян, які вже відтоді не зазіхали на землі ізраїльтян. Доки жив Самуїл, доти рука Господня була проти филистимлян.

Ви теж грішні

2 О, людино! Хоч би хто ти був, немає тобі виправдання, якщо ти судиш інших. Судячи іншого, засуджуєш себе, бо чиниш той самий гріх, як і ті, кого судиш. ² Ми знаємо, що Божий суд над тими, хто робить так—справедливий. ³ Невже ти вважаєш, що засуджуючи інших за такі самі вчинки, що й ти чиниш, тобі вдасться уникнути Божого суду? ⁴ Чи, може, ти зневажаєш Його велику доброту, терпимість і терпіння? Може, не розумієш, що Його доброта вказує тобі шлях до покаяння?

⁵ О, людино! Через свою впертість і нерозкаяне серце, ти помножуєш покарання Боже проти себе в день гніву, коли Праведний Суд Божий буде виявлений. ⁶ Бог відплатить кожному за його вчинки. ⁷ А тим, хто добрими вчинками шукає славу, пошану й безсмертя, Бог даруватиме вічне життя. ⁸ Бог відплатить гнівом і люттю тим, хто не йде шляхом праведним, а навпаки себелюбно служить неправді.

⁹ Лихо й страждання тому, хто чинить зло: спершу юдеям, а потім і поганам. ¹⁰ Нехай буде слава, мир і пошана кожному, хто чинить добро: спершу юдеям, а потім і поганам. ¹¹ Бог не дає переваги нікому.