Revised Common Lectionary (Complementary)
18 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.
2 Сказав Давид:
«Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».
3 Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[b], який мене рятує.
Він—моя схованка в горах неприступних!
4 Я Господа покликав, гідного хвали,
і врятувавсь від ворогів.
5 Мене оплутали тенета смерті.
Потоки шалені змивали мене в небуття.
6 Тенета Шеола скували мене,
розверзлися пастки смертельні.
7 У час небезпеки гукав я Господа,
звертався до Бога мого, порятунку шукав!
В палаці Своєму почув мене Бог,
почув, як я волав про допомогу.
8 Тоді здригнулася земля і затремтіла,
і захиталися підніжжя гір!
Чому вони трусилися? Бо розлютився Бог!
9 Із Його ніздрів дим пішов,
нищівне полум’я шугнуло з Його вуст,
посипалися іскри з них.
10 І Він розверзнув Небеса,
спустився Він, а під ногами—чорні хмари!
11 Він полетів на Херувимі,
ширяв на крилах вітру.
12 Господь сховався у густих і темних хмарах,
які шатром Його накрили.
13 Від сяйва перед Ним
з дощем і блискавками Його хмара припливла!
14 Та прогримів Господь у небесах.
До кожного доніс Всевишній голос Свій
із-поміж блискавок і граду[c]!
15 Він випустив вогненні стріли,
і розігнав Він ворогів,
послав на них Він громовиці й блискавиці.
Нажахані, розбіглись вороги.
16 А потім, Господи, коли Ти насварив їх,
коли Твої уста на них подули вітром,
відхлинула вода, відкрилося дно моря,
й основи світу ми могли побачить.
17 Тоді Він руку простягнув із висоти, узяв мене,
і витягнув із лиха вод ревучих!
18 Господь мене урятував
від ворога могутнього мого,
урятував від ворогів, за мене дужчих!
19 Вони накинулись на мене в час турбот,
але мене Господь підтримав.
11-12 Потоп почався, коли Ноєві сповнилося шістсот років, на сімнадцятий день другого місяця.
Того дня повідкривалися всі джерела великої безодні
й розверзлися небесні загати.
І страшна злива ринула на землю на сорок днів і сорок ночей. 13 Того ж дня Ной увійшов до ковчега разом зі своїми синами Симом, Хамом та Яфетом, дружиною своєю, а сини зі своїми жінками. 14 Всі вони були в ковчезі, а також усякого виду дикі звірі й свійські тварини, усе живе, що плазує по землі, й птаство небесне. 15 Усіх їх було по парі в Ноєвому ковчезі—кожного виду та всякого створіння, що мало життя в собі. 16 Були вони чоловічої та жіночої статі, як і звелів Ноєві Бог. І Господь зачинив за ними двері ковчега.
17 Потоп на землі тривав 40 днів. Вода піднялась і підняла ковчег високо над поверхнею землі. 18 Вода все прибувала й прибувала, і ковчег плив по поверхні. 19 Вода піднімалася все вище й піднялася так високо, що вкрила найвищі гори під небом. 20 Вода прибувала далі й піднялася над вершинами гір понад п’ятнадцять ліктів[a].
21 Усе живе на землі загинуло: всі люди, птахи, домашня худоба, дикі звірі, все, що плазувало по землі. 22 Усі живі створіння на землі загинули. 23 Так Бог знищив усе живе. Він стер з лиця землі людей і тварин, плазунів і птахів у небі. Все було знищено на землі. Тільки Ной лишився живий разом з усіма людьми й тваринами, що були з ним у ковчезі. 24 І вкривала вода землю сто п’ятдесят днів.
Кінець потопу
8 Та Бог не забув про Ноя і про всіх диких звірів та домашню худобу, що були з ним у ковчезі. Бог послав вітер на землю, й вода почала спадати. 2 І замкнулися джерела великої безодні й загати небесні позачинялися, і вщух дощ із неба.
3-4 Тоді вода, що покривала землю, почала поступово спадати й через сто п’ятдесят днів, сімнадцятого дня сьомого місяця ковчег зупинився, торкнувшись вершин біля Араратських гір. 5 Вода ще спадала аж до десятого місяця. Першого дня десятого місяця стало видно вершини гір.
4 Адже Бог не помилував ангелів, які грішили, а відправив їх до темного підземелля у пекло, щоб перебували вони там аж до самого суду.
5 Всевишній не помилував й давнього світу, але захистив Ноя, людину, яка проповідувала праведне життя, і ще сімох, коли Він наслав потоп на світ безбожників. 6 Він прирік міста Содом і Ґоморру і спопелив їх. То був приклад суду над нечестивцями, щоб знали, що з ними трапиться. 7 Але Він врятував праведну людину Лота, який був пригнічений розпусною поведінкою нечестивих. 8 Цей добрий чоловік мучився в душі своїй праведній через беззаконні вчинки, котрі він бачив і про які він чув, живучи день у день серед них.
9 Отож Господь знає, як благочесних врятувати від випробувань. І так само Він знає, як неправедних дотримати до Дня Суду, коли їх буде покарано. 10 Це покарання головним чином для тих, хто потурає брудній хтивості своїй, своїй людській природі й зневажає Його владу.
Ці лжевчителі зухвалі й самовпевнені, і без страху зневажають славних[a].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International