Revised Common Lectionary (Complementary)
87 Для синів Кори. Хвальний псалом.
Господь місто Своє збудував на Святій горі.
2 До серця Господу Сіона брами
понад усі намети Якового роду.
3 О місто Боже,
чудеса про тебе кажуть. Села
4 Каже Господь: «Згадаю Я усіх, хто народився у
Рагаві[a], Вавилоні, Филистії, Ефіопії і Тирі».
5 Та Бог пам’ятає кожного, хто народився на Сіоні,
у місті, що Всевишній збудував.
6 Бог має всіх своїх людей перелік,
Бог знає, де родився кожний смертний. Села
7 Їм танцювати і співати:
«Ти—джерело всього, що я маю».
18 «Я знаю, чим вони займаються, і що вони думають. Я йду, щоб зібрати всі народи й мови. Вони прийдуть і побачать Мою славу. 19 Я дам їм знамення і пошлю декого з уцілілих до інших народів: у Таршиш, Пул,[a] Луд,[b] Мешех, Тувал[c] і Яван[d]. Я направлю їх у далекі краї, які про Мене не чули й не знають Моєї величі. Вони поширять Мою славу серед народів. 20 Вони приведуть звідусіль усіх братів Ізраїлю в дар Господу. Зійдуть вони на Мою Святу гору[e] на конях, в колісницях, у візках, на віслюках і верблюдах. Вони будуть для Господа тим даром, який ізраїльтяни приносять у чистих посудинах в храм. 21 Серед них Я відберу декотрих служити священиками й левитами»,—каже Господь.
Нові небеса й нова земля
22 «Як нові небеса й нова земля, які Я створю, щоб постали переді Мною на віки, так і ваші нащадки, й ваше ім’я залишаться повіки. 23 Усе людство приходитиме поклонятися Мені у перший день місяця-молодика[f], та кожний день суботній,—каже Господь.—
Зцілення прокаженого
(Мк. 1:40-45; Лк. 5:12-16)
8 Коли Ісус зійшов з гори, великий натовп сунув за Ним. 2 Там був прокажений, який підійшов до Ісуса і, впавши долілиць перед Ним, благав: «Господи, якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене». 3 Тоді Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він очистився від хвороби. 4 Тоді Ісус наказав йому: «Дивися ж, нікому не кажи про це. Краще піди й покажися священику[a], та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання».
Ісус зціляє сина чиновника
(Лк. 7:1-10; Ін. 4:43-54)
5-6 Коли Ісус знов прийшов до Капернаума, до Нього підійшов римський сотник і, благаючи про допомогу, мовив: «Мій слуга лежить удома немічний, страждаючи від непосильного болю».
7 Тоді Ісус пообіцяв йому: «Я прийду, щоб зцілити його».
8 У відповідь сотник сказав: «Господи! Я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі, але лише накажи, й слуга мій одужає. 9 Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!”—то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!”—і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!”—і він виконує».
10 Почувши це, Ісус був дуже вражений й сказав тим людям, котрі слідували за Ним: «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав—навіть у людей Ізраїлю. 11 Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому. 12 Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю». 13 По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International