Revised Common Lectionary (Complementary)

Ілля і Овдій

18 На третій рік засухи слово Господнє було до Іллі: «Іди й постань перед Агавом, і Я пошлю дощ на цю землю». ² Тож Ілля пішов, щоб постати перед Агавом. Був тоді страшний голод у Самарії.

³ І Агав закликав до себе Овдія, який був управляючим палацом. (Овдій був відданим віруючим у Господа. ⁴ Коли Єзевел убивала пророків Господніх, Овдій заховав сто пророків у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу та воду). ⁵ Агав сказав Овдієві: «Іди по землях до всіх струмків та ярів. Може, ми знайдемо трохи трави, щоб не повмирали коні та мули, щоб ми не мусили вбивати якихось наших тварин». ⁶ Тож вони поділили землі, які повинні були обійти, Агав пішов в одному напрямку, а Овдій в другому.

⁷ По дорозі Овдієві зустрівся Ілля. Овдій упізнав його, вклонився до землі й промовив: «Чи це справді ти, мій володарю, Іллє?»

⁸ Ілля відповів: «Так, піди й скажи своєму господарю: „Ілля бажає його бачити”».

⁹ «Що поганого я зробив,—запитав Овдій,—що ти посилаєш свого слугу до Агава на смерть? ¹⁰ Так само напевне, як і те, що Господь твій Бог живий, не існує жодного народу чи царства, куди б мій хазяїн не посилав у пошуках тебе. І коли народ чи царство заявляли, що тебе там немає, він змушував їх заприсягтися, що вони не можуть тебе знайти. ¹¹ А зараз ти мені кажеш піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”. ¹² Я не знаю, куди Дух Господній може тебе занести, коли я піду. І якщо я піду і скажу Агаву, а він тебе не знайде, він мене вб’є. Я, твій слуга, йшов за Господом з дитинства. ¹³ Чи не чув ти, мій володарю, що я зробив, коли Єзевел побивала пророків Господніх? Я сховав сто пророків Господніх у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу й воду. ¹⁴ А зараз ти кажеш мені піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”. Він мене вб’є!»

¹⁵ Ілля відповів: «Як Господь Всемогутній, Якому я служу,—живий, так само напевне я постану сьогодні перед Агавом».

Ілля на горі Кармел

¹⁶ Тож Овдій пішов назустріч Агавові, розповів йому, і Агав пішов зустріти Іллю.

Павло й Сила у Верії

¹⁰ Тієї ж ночі браття вислали Павла та Силу до Верії. Прибувши туди, Павло та Сила прийшли до юдейської синагоги. ¹¹ Люди в Верії були більш сприйнятливими до Божого вчення, ніж ті у Солуні. Вони сприйняли Послання з великим запалом й щодня вивчали Святе Писання, щоб переконатися, чи правда все те, про що їм казав Павло. ¹² Зрештою, багато юдеїв повірило в Господа, а серед них чимало знатних греків: чоловіків і жінок.

¹³ Коли солунські юдеї довідалися, що Павло проповідує Слово Боже й у Верії, вони також прийшли туди й почали намовляти й підбурювати народ. ¹⁴ Тоді браття негайно відправили Павла на узбережжя, а Сила й Тимофій лишились у Верії. ¹⁵ Ті, хто супроводжували Павла, привели його до Афін. Перш ніж вони повернулися до Солуні, Павло наказав їм переказати Силі та Тимофію, щоб, як тільки випаде нагода, вони негайно приєдналися до нього.