Revised Common Lectionary (Complementary)
138 Псалом Давида.
Вславлятиму Тебе від глибини душі,
перед богами[a] я співатиму осанну.
2 Святому храму шанобливо і покірливо вклонюся,
звеличуватиму Твоє ім’я за милість, за любов Твою,
адже обітниця Твоя Твоє ім’я піднесла над усім.
3 Коли я Тебе кликав, Ти озвався,
Ти простір дав душі моїй складати про Тебе гімни.
4 Нехай усі земні царі Тебе прославлять,
коли слова Твої почують.
5 Нехай вони також співають про діла Господні,
тому що слава Господа—безмежна.
6 Хоч високо піднесений Господь,
убогого Він помічає, пихатим знає ціну,
віддалік тримає їх.
7 Якщо ускочу я в халепу,
Ти зробиш так, щоб кривдника я пережив,
простягнеш руку і правицею мене спасеш.
8 Господь відплатить ворогам за мене.
О Господи, повік живуть Твої любов і ласка незрадливі.
Не кинеш Ти нізащо і ніколи тих, кого створив.
33 Ось що Господь Бог говорить: «У той день, коли очищу Я вас від усіх гріхів ваших, Я поновлю міста ваші, руїни ваші відбудовані будуть. 34 Люди оброблятимуть сплюндровану землю, та не лежатиме вона спустошена перед очима всіх, хто проходить нею. 35 Вони скажуть: „Земля ця, що лежала занедбана, стала мов сад Едема. Міста, що лежали в руїнах, спустошені й зруйновані, зміцніли й заселилися”.
36 Тоді народи, що лишилися довкола вас, знатимуть, що Я, Господь, відбудував зруйноване і засадив спустошене. Я, Господь, так сказав, і я зроблю це».
37 Ось що Господь Бог говорить: «Іще раз Я зважу на благання дому Ізраїлю й зроблю це для них: Я зроблю народ його таким численним, як вівці. 38 Таким численним, як отари для пожертв в Єрусалимі під час призначених свят. Тож зруйновані міста й руїни знову будуть заповнені отарами людей. Тоді вони знатимуть, що Я—Господь».
Учні не розуміють Ісуса
(Мк. 8:14-21)
5 Його Ісуса переправилися на інший берег озера, але забули взяти з собою хліб. 6 Тоді Він сказав їм: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та саддукейської». 7 Учні почали обговорювати це між собою, міркуючи: «Можливо, Він це сказав, бо ми забули взяти з собою хліб».
8 Знаючи, про що вони говорять, Ісус спитав: «Маловіри, навіщо ви говорите один одному, що ви не взяли з собою хліба? 9 Невже й досі ви нічого не зрозуміли й не пам’ятаєте ті п’ять хлібин, що нагодували п’ять тисяч їдців, і скільки кошиків із залишками ви зібрали? 10 Чи не пам’ятаєте ви сім хлібин, що нагодували чотири тисячі чоловік, і скільки кошиків ви наповнили рештками? 11 І як ви не розумієте, що не про хліб Я з вами говорив? Я казав, щоб ви остерігалися закваски фарисейської та саддукейської».
12 Тільки тоді учні зрозуміли, що Ісус застерігав їх не від хлібної закваски, а від вчення фарисейського та саддукейського.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International