Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа!
Славімо Господа Небесного!
Ви, Ангели, хваліть Його на небесах!
2 Всі Ангели, оспівуйте Його,
Небесне військо,[a] величальної співай!
3 Його вславляйте, Сонце й Місяць,
всі мерехтливі зорі, й ви хваліть Його!
4 Небо і води над ним, Господа вихваляйте!
5 Нехай усі вони вславляють Господа ім’я,
бо створене усе Його велінням.
6 Усе це Він навіки встановив.
Він встановив закони, їм кінця не буде.
7 Хваліть Господа, усі чудовиська морські й земні!
8 Вогонь і град, і сніг, і дим, і вітер штормовий—
усі Господа хваліть.
9 Славте Його усі пагорби, гори, кедри і сади фруктові.
10 Ви, тварини дрібні і звіри велетенські,
невеликі плазуни й крилате птаство—
усі хваліть Його.
11 Співайте хвалу Йому ви, царі землі й народів різних,
усі вельможі і судді на землі,
12 і юнаки, і підлітки і сиві старці.
13 Хай вихваляють всі ім’я Господнє,
бо лиш Його ім’я підносити належить!
Про Нього слава лине над землею й небесами.
14 Він переможцем зробить Свій народ.
Нехай Його вславляють шанувальники смиренні.
Нехай ізраїльтяни, Його улюблений народ,
Господу хвалу співає!
Бог поверне додому Свій народ
54 «Радій, безплідна жінко,
навіть якщо не мала ти дітей ніколи!
Співай і веселись, ти не зазнала породіллі мук.
Дітей багато матиме покинута дружина,
їх буде більше, ніж в заміжньої жінки[a]»,—
Господь так обіцяє.
2 Розшир для намету місце,
зроби вхід до намету якомога ширшим.
Доточи мотузки довші до намету
й кілочки ще міцніше укріпи.
3 Тому що ти поширишся праворуч і ліворуч,
твої нащадки здобудуть народи інші,
поселишся в колись залишених містах.
4 Не бійся, не зганьблять тебе,
і мужність не втрачай, бо ніхто не дорікне.
Ти забудеш молодості сором,
не пам’ятатимеш зневаги вдових літ.
5 Бо чоловіком[b] став тобі Творець,
Його ім’я—Господь ваш Всемогутній.
Спаситель[c] твій—Святий Ізраїлю,
Він Богом званий на усій землі.
6 Господь тебе до Себе погукав,
немов покинуту і опечалену дружину,
мов молодичку, чоловіком кинуту.
7 Твій Бог говорить:
«Тебе на самоті лишив Я на короткий час,
але з великою добротою заберу до Себе.
8 На мить обличчя відвернув від тебе Я в пориві гніву,
за вічною прихильністю явлю добро тобі».
Так каже Господь-Визволитель.
Бог завжди любив Свій народ
9 «Як схоже це на Ноєві часи для Мене.
Але ж обіцяв Я,
що Ноєва повінь ніколи більш не вкриє землю.
Тож Я поклявся більш ніколи
ні гніватись, ані карати тебе.
10 Хоч гори можуть рушить зі свого місця,
хоча узвишшя можуть затрястись,
але Моя прихильність лишиться з тобою,
Моя обіцянка про мир, добробут не порушиться ніколи»,—
Господь, Який доброту являє, так сказав.
11 «Невтішне місто, бите бурями—ворожими навалами,
скріплю твоє каміння розчином надійно
і закладу твої основи із сапфірів.
12 З рубінів башти побудую,
брами й мури охоронні зусібіч
коштовним каменем покрию.
13 Господь твоїх дітей навчатиме, як жити,
і матимуть вони благополуччя й мир в країні.
Новий Єрусалим
21 Тоді побачив я «нове небо і нову Землю», бо ті небо й Земля зникли, і моря більше не існувало. 2 Також побачив я святе місто, Новий Єрусалим[a], що сходив з небес від Бога, як наречена, вбрана для свого нареченого.
3 І почув я гучний голос, що лунав з престолу. Він промовляв: «Ось оселя Бога з людьми. Він оселиться з ними, і будуть вони Його народом, й Сам Бог буде з ними їхнім Богом. 4 Він витре кожну сльозу з їхніх очей, і не буде більше смерті. Не буде більше ні суму, ні плачу, ні болю, бо все старе минеться».
5 Потім Той, Хто сидить на престолі, сказав: «Дивіться! Ось Я творю все нове!» І додав: «Запиши все це, бо слова ці правдиві та істинні».
6 І сказав Він мені: «Збулося! Я—Альфа і Омеґа[b], Початок і Кінець. Я напуватиму спраглих водою із джерела життя. 7 Хто переможе, успадкує все, і Я буду Богом його, а він буде Моїм сином.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International