Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа!
Славімо Господа Небесного!
Ви, Ангели, хваліть Його на небесах!
2 Всі Ангели, оспівуйте Його,
Небесне військо,[a] величальної співай!
3 Його вславляйте, Сонце й Місяць,
всі мерехтливі зорі, й ви хваліть Його!
4 Небо і води над ним, Господа вихваляйте!
5 Нехай усі вони вславляють Господа ім’я,
бо створене усе Його велінням.
6 Усе це Він навіки встановив.
Він встановив закони, їм кінця не буде.
7 Хваліть Господа, усі чудовиська морські й земні!
8 Вогонь і град, і сніг, і дим, і вітер штормовий—
усі Господа хваліть.
9 Славте Його усі пагорби, гори, кедри і сади фруктові.
10 Ви, тварини дрібні і звіри велетенські,
невеликі плазуни й крилате птаство—
усі хваліть Його.
11 Співайте хвалу Йому ви, царі землі й народів різних,
усі вельможі і судді на землі,
12 і юнаки, і підлітки і сиві старці.
13 Хай вихваляють всі ім’я Господнє,
бо лиш Його ім’я підносити належить!
Про Нього слава лине над землею й небесами.
14 Він переможцем зробить Свій народ.
Нехай Його вславляють шанувальники смиренні.
Нехай ізраїльтяни, Його улюблений народ,
Господу хвалу співає!
32 Тепер ж, діти, слухайтесь мене:
хто йде моїм шляхом, той матиме талан.
33 Прислухайтеся до напучувань і помудрішайте,
не відкидайте настанов моїх.
34 Тому, хто слухає мене,
біля дверей моїх пильнує денно,
чекає сторожко біля дверей,
тому всміхнеться доля.
35 Хто мене знайде, той життя знайде,
того благословить Господь.
36 А хто мене не відшукає, життя своє погубить.
Всі, хто ненавидить мене, шукають смерті».
19 Сказав Він це, щоб вказати, якою смертю Петро загине, щоб принести славу Господу. Після цих слів Ісус звернувся до Петра: «Іди за Мною».
20 Петро озирнувся й побачив, що за ними йшов улюблений учень Ісуса, той, що під час вечері нахилився до Нього й спитав: «Господи, хто ж той, що зрадить Тебе?» 21 Тож, побачивши його, Петро спитав Ісуса: «Господи, а з ним що буде?» 22 Ісус відповів йому: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього? Ти йди за Мною!»
23 Чутка про те, що той учень не помре, розійшлася поміж братами. Але Ісус не казав, що той учень не помре. Він лише сказав: «Може, Я хочу, щоб він залишився в живих, поки Я не прийду. Що тобі до цього?» 24 Саме цей учень і свідчить про все, він же й написав це, і ми знаємо, що свідчення це правдиве.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International