Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Цар Світу йде
11 З кореня Єссея[a] зросте новий пагін[b],
немов нова гілка відросте від коренів Єссея.
2 В ньому прибуватиме Дух Господній:
Дух мудрості й розуму, Дух лідерства й сили,
Дух знання й шани Господньої.
3 Він радо підкорятиметься Господу.
Цій нащадок не судитиме зопалу,
покладаючись лише на те,
що Йому здається, чи що Він почув.
4 Він судитиме бідняків праведно,
і виноситиме вирок найбіднішим людям землі
чесно й справедливо.
За його повелінням каратимуть кривдників,
а зловмисників стратять, якщо Він так вирішить.
5 Праведність буде оперезовувати Його,
чистота віри служитиме пов’язкою навколо стегон.
6 Уживатиметься вовк поряд з вівцею,
а леопард дріматиме біля ягняти.
Теля, лев і бичок житимуть мирно разом,
а дитинча доглядатиме їх.
7 Корова і ведмідь мирно пастимуться,
а їхні малята ляжуть відпочити поряд.
Лев їстиме сіно, як вівці.
8 Немовля зможе гратися над норою кобри,
малюк зможе встромити руку в гніздо отруйної гадюки.
9 Вони не ображатимуть і не вбиватимуть
одне одного на всій Моїй Святій горі,
тому що земля буде жити,
сповнена знанням про Господа,
як вода наповнює море.
20 І Господь сказав Мойсею та Аарону: 21 «Відійдіть від цього гурту, і Я знищу їх умить».
22 Вони припали обличчям до землі і сказали: «О Боже, Боже над душами всіх людей![a] Не гнівайся Ти на всю громаду, коли один чоловік згрішив!»
23 І Господь відповів Мойсею: 24 «Скажи громаді: „Відійдіть від наметів Кори, Датана й Авірама”».
25 Мойсей підвівся і пішов до Датана й Авірама, а старійшини Ізраїлю пішли за ним. 26 Він промовив до громади: «Відійдіть від наметів цих нечестивців і не торкайтеся нічого, що їм належить, щоб не загинути через їхній гріх».
27 Тож люди відступили від наметів Кори, Датана й Авірама. А Датан і Авірам вийшли разом зі своїми жінками, дітьми та немовлятами й стояли при вході до своїх наметів.
28 Мойсей промовив: «З цього ви зрозумієте, що Господь послав мене здійснити все це, і що не під силу мені самому це зробити. 29 Якщо ці люди помруть, як усі люди вмирають, і станеться з ними те, що буває з усіма людьми, то Господь не посилав мене. 30 Коли ж Господь створить щось інше, і земля роззявить рота й проковтне їх і все, що їм належить, і їх буде поховано заживо, тоді ви дізнаєтеся, що ці люди зневажали Господа».
31 Коли він закінчив промовляти ці слова, земля під ними розійшлася, 32 і роззявила земля рота, і проковтнула їх і їхні родини, і всіх людей Кори, і все майно їхнє. 33 Тож було їх поховано живцем з усім майном їхнім, і земля зімкнулася над ними. 34 І увесь Ізраїль розбігся з-довкола них, як почув зойк їхній, бо казали вони: «Земля поглине і нас!»
35 Тоді послав Господь вогонь і той пожер двісті п’ятдесят чоловік, що спалювали запашне куріння.
23 Вони домовилися з Павлом на певний день, і тоді ще більше народу прийшло туди, де він зупинився. З ранку й до вечора Павло розмовляв і свідчив про Царство Боже. Він намагався переконати їх про Ісуса, спираючись на Закон Мойсеїв і на пророків. 24 Декого переконали його слова, але інші не вірили. 25 Люди почали розходитися, не дійшовши згоди. Тоді Павло на завершення мовив так: «Добре сказав Дух Святий, коли говорив з праотцями вашими устами пророка Ісаї:
26 „Іди до народу цього і скажи:
„Ви будете слухати, слухати,
але не зрозумієте,
ви будете дивитися, дивитися,
але не побачите.
27 Бо зачерствіло серце народу цього.
Слух у людей цих притупився,
і очі вони позаплющували.
Бо інакше могли б побачити на власні очі,
почути на власні вуха, зрозуміти серцем своїм,
і тоді повернулися б до Мене,
і Я б їх зцілив”.(A)
28 Через те нехай буде вам відомо, що Бог послав Своє спасіння поганам. Вони й почують!» 29 [І як сказав він це, юдеї пішли, палко сперечаючись поміж собою][a].
30 Цілих два роки прожив Павло в будинку, що наймав за власний кошт. І приймав він усіх, хто приходив його провідати. 31 Павло проповідував Царство Боже і навчав про Господа Ісуса Христа. Він говорив дуже сміливо й відверто, і ніхто не перешкоджав йому.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International