Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Слуга Божий
49 Послухайте мене, з усіх кінців землі народи,
послухайте, всі люди, хоч би де жили!
Ще до народження призвав Господь мене Йому служити,
Моє ім’я назвав, коли я в материнськім лоні був.
2 Мені Він мову вигострив, мов разючий меч,
та захищає в затінку руки Своєї.
Мов гостру стрілу, мене відшліфував Господь,
надійно в сагайдаці заховав.
3 Сказав Господь мені: «Слуга ти Мій,
Ізраїлю, прославлюсь Я тобою».
4 А я подумав: «Даремно я трудився тяжко,
віддав всі сили марно, надаремне.
Але не сумніваюсь,
що Господь мені віддасть належне,
Він вирішить, що дати мені як нагороду».
5 Господь створив мене в утробі,
щоб Його слугою був я.
Щоб Якова народ повернув до Нього,
щоб Ізраїль зібрався до Нього.
В очах Господніх шану мав,
Бог мій силою Своєю наділив мене.
6 Тепер Він каже: «Немає важливішого слуги для Мене,
тож Я повинен повернути Якова народ,
народ Ізраїлю вцілілий повернуть додому.
Зроблю тебе Я світлом для решти народів,
щоб порятунок Мій дійшов у всі кінці землі».
7 Ось що сказав Господь Святий,
Визволитель Ізраїлю тому,
кого народ зневажив, зненавидів,
тому, хто є рабом царів:
«Царі, побачивши тебе, на ноги підведуться,
правителі поклони будуть бити».
То через Господа, Який довів Свою вірність, через Святого Ізраїлю, Який обрав тебе.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Я щиро довірявся[a] Господу.
І Він признав мене, прислухавсь до моїх молитв.
3 Він із могили витягнув мене, слизької ями[b],
поставив ноги на тверде, опору дав надійну.
4 Він пісню вклав нову в мої уста:
подяки Богу нашому за всі його діла.
Чимало хто побачить, і тоді,
благоговінням сповнені, довіряться Йому.
5 Благословенний той,
хто на Господа у вірі покладається,
а не звертається до демонів і лжебогів[c].
6 Господь, наш Бог! Чимало Ти створив чудес.
Прекрасних задумів Твоїх—без ліку.
Розповідатиму про них я знов і знов,
хоч їм нема числа.
7 Тобі насправді не потрібні жертви та офіри.
Всеспалень Ти не вимагав, ні жертви за гріхи.
Ти дав нам вуха, щоб Тебе почути[d].
8 Тоді сказав я: «Гляньте, я прийшов.
Написано про мене в книзі».
9 Мій Боже, хочу все робити,
чого захочеш Ти, Твої закони знаю я.
10 Я сповістив великому зібранню
чудову новину про всі Твої діла.
Ти знаєш, Господи, ніколи не замкну я вуст моїх,
розповідаючи про доброчинність[e].
11 Не приховав нічого я про Твою справедливість,
я говорив прихильно про праведність Твою
і про спасіння, що Ти нам несеш.
Відкрив великому зібранню
я Твою любов і вірність.
Вітання коринтянам
1 1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого[a] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого. 3 Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.
Дяка Богу
4 Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі. 5 Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням. 6 Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас. 7 Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа. 8 Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні. 9 Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.
Ісус—Ягня Боже
29 Наступного дня, побачивши, що до нього йде Ісус, Іоан промовив: «Он гляньте, це Ягня Боже, Яке забирає на себе гріх світу. 30 Це Він, про Кого я казав: „За мною йде Той, Хто величніший за мене, бо Він був і до мене. 31 Навіть я не знав Його, але я прийшов хрестити людей водою, щоб народ ізраїльський знав, що Він—Христос”».
32 І ось іще що сказав Іоан: «Я бачив Духа, що сходив до Нього з неба в подобі голуба і залишався на Ньому. 33 Навіть я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити людей водою, сказав мені: „Ти побачиш Духа, що зійде і залишиться з Чоловіком. Він і є Той, Хто хреститиме Духом Святим”. 34 Я це бачив і свідчу, що Він і є Син Божий[a]».
Перші Ісусові учні
35 Наступного дня Іоан знову був там з двома своїми учнями. 36 Побачивши Ісуса, Який проходив повз них, він сказав: «Погляньте, ось Ягня Боже». 37 Двоє його учнів почули це й послідували за Ісусом. 38 Ісус обернувся і, побачивши, що вони йдуть за Ним, запитав: «Чого вам треба?» А ті відповіли: «Равві! Де Ти живеш?» («Равви» означає «Вчитель»).
39 «Ходімо, побачите»,—відповів Ісус. Тож вони пішли й побачили, де Він живе, і залишилися в Нього аж до вечора. І було то близько четвертої години. 40 Почувши те, що сказав Іоан про Нього, вони пішли за Ісусом. Одного з тих двох, звали Андрієм, і був він братом Симона, якого ще звали Петром.
41 Насамперед він знайшов свого брата Симона і сказав йому: «Ми знайшли Месію». (Це слово означає «Христос»). 42 Тоді Андрій привів Симона до Ісуса, та подивившись на нього, Він мовив: «Ти, Симон, син Йони, зватимешся Кифою»[b].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International