Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
5 „Твій рід Я встановлю навіки,
престол твій розбудовуватиму із покоління в покоління”». Села
6 Прославить Небо, Господи, Твої діла чудесні.
Усі святі підносять вірність Твою на високім зібранні.
7 Немає рівних Господу на Небесах,
зрівнятись з Господом ніякий бог не зможе.
8 Як Ангели збираються на раду,
Господь—єдиний Той, кого вони бояться;
між ними найстрашніший і найбільший Він.
9 Нема такого Всемогутнього, як наш Господь,
на Тебе покладаємось завжди.
10 Ти гордо морем управляєш,
приборкати можеш хвилю злу.
11 Ти переміг Рагава,
розкидав ворогів могутньою рукою.
12 Все в небесах і на землі Тобі належить,
створив Ти світ і все, що в ньому є.
13 І північ, й південь є Твоїм творінням,
гори Хермон і Тавор Тобі хвалу співають.
14 Рука Твоя могутня, рука Твоя потужна,
Твоя правиця переможно лине!
15 На правді й справедливості стоїть престол Твій,
любов і вірність—то служниці Твого трону.
16 Благословенний той,
хто впізнає закличний голос Твій,
ходитиме він, Господи, перед Тобою.
17 В Твоє ім’я вони радіють цілий день,
Твої діла величні й рятівні підносять їх.
18 Ти—наша міць вражаюча,
і гордо їхній ріг піднесений—з Твоєї ласки.
19 Щит наш Господу належить,
наш цар—святому Ізраїлю.
20 Сказав Ти в з’яві якось вірному Своєму:
«Я радше оберу помічника, ніж воїна,
Я юнака обрав з-поміж людей.
21 Знайшов Свого раба Давида Я,
помазавши його святим єлеєм.
22 Моя рука підтримає його,
Моя правиця дужим його зробить.
23 Його не обдурити ворогам
і кривдники безсилі проти нього.
24 Я ворогам його завдам поразки,
всіх, хто ненавидить його, здолаю.
25 Мої любов і вірність лишаться із ним,
і буде ріг його піднесений в Моє ім’я[a].
26 Під його владу Я віддам і море, і річки.
27 Мені він скаже: „Батько Ти мені,
мій Бог і Скеля, мій Спаситель”.
28 Зроблю його Я первістком Своїм,
він буде наймогутнішим царем у світі.
29 Моя любов навічно буде з ним,
Угода з ним ніколи не скінчиться.
30 Я рід його продовжу на віки,
престол його стоятиме так довго, як і небо.
31 Якщо ж його нащадки не йтимуть за Законом,
і перестануть жити так, як Я звелів,
32 якщо порушать хоч які Мої накази
і за Моїми вказівками не підуть,
33 тоді їх за гріхи жорстоко Я скараю,
34 та все ж ніколи не залишу без любові,
і Моя вірність не відвернеться від них.
35 Свій Заповіт, Давиду даний, не порушу,
обіцянку Я виповню Свою.
36 У святості Я дав обіцянку назавжди,
Давиду Я неправди не скажу!
37 Давидів рід тривати буде вічно,
а царство існуватиме, допоки сонце світить.
Яків у Бетелі
35 І мовив тоді Бог до Якова: «Вставай, іди до Бетела[a], оселись там і споруди вівтар Богові, що явився тобі, коли ти тікав від брата свого Ісава».
2 І звернувся Яків до своєї родини і до всіх, хто був із ним: «Киньте всіх чужих божків, яких маєте, очистіться й перевдягніться. 3 Залишмо це місце й ходімо до Бетела. Там я поставлю вівтар Богу, Який відповів мені в день біди моєї і був зі мною на всьому шляху, яким я йшов».
4 І повіддавали вони Якову всіх чужих божків, що мали з собою, і всі сережки, що були в їхніх вухах. І закопав Яків усе те під дубом поблизу міста Сихема. 5 Тоді вони рушили звідти. І послав Бог великий жах перед Яковим родом на навколишні міста, і ніхто не став переслідувати синів Якова.
6 Отже, прийшов Яків зі всіма людьми, що були з ним, до Луза (він іще звався Бетелом), що в землі Ханаанській. 7 І спорудив він там вівтар, і назвав те місце Ель-Бетелом[b], оскільки Бог явився йому на тому місці, коли Яків утікав від свого брата. 8 Дебора, Ревеччина годувальниця, померла і була похована під дубом поблизу Бетела, і Яків назвав той дуб Аллон-Бакут[c].
Нове ім’я Якова
9 Бог знову явився Якову, коли той повернувся з Паддан-Арама, і благословив його. 10 Бог сказав йому: «Твоє ім’я Яків. Віднині ти більше не зватимешся Яковом, а ім’ям твоїм буде Ізраїль». Тож назвав Він його Ізраїлем.
11 І сказав йому Бог: «Я—Бог Усемогутній. Плодися і розмножуйся. Народ, навіть багато народів почнуться від тебе. Царі також почнуться від тебе. 12 Землю, що Я дав Аврааму та Ісааку, Я віддам тобі й твоїм нащадкам».
13 І Бог залишив те місце, де говорив з ними. 14 Отже, Яків поставив стовп, кам’яний стовп на місці, де Він розмовляв із ним, і полив вином та оливою в пожертву. 15 І назвав Яків те місце, де Бог розмовляв із ним, Бетелом.
Хрещення поган
44 Поки Петро все це говорив, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав його. 45 Юдейські віруючі, які прийшли разом з Петром, були вражені з того, що дар Духа Святого пролився й на поган. 46 Вони чули, як погани говорили різними мовами й славили Бога. Тоді Петро сказав: 47 «Чи може хтось заборонити цим людям бути хрещеними водою? Адже на них зійшов Дух Святий так само, як і на нас».
48 Тож Петро наказав їм охреститися в ім’я Ісуса Христа. Потім вони попросили Петра залишитися з ними на кілька днів.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International