Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Псалом Давида.
Звеличуйте Господа, Божі сини[a],
шануйте, оспівуйте силу й славу Його!
2 Віддайте Господу хвалу, рівновелику імені Його,
вклоніться Йому низько у святім вбранні.
3 Господа голос над морем гримить,
голос славетного Бога гуркоче,
над водним безмежжям луною розлігся.
4 Чуються в звуках потужних отих
Господа сила і велич безмежні.
5 Голос Господній підтинає кедри,
кедри ливанські ламає той гук.
6 Він змушує гори Ливанські скакати
так, ніби то молоденькі телята,
Він змушує гору Хермонську[b] брикатись,
так, ніби то молоде буйволятко.
7 Голос Господній викрешує блискавки й грім.
8 Змушує Голос пустелю трястися,
тремтіти пустелю Кадешу[c] змушує Він.
9 Голос Господній розхитує дужі дуби[d],
листя зриває з дерев у діброві,
а в храмі повторює кожен: «Слава Богу!»
10 Правив Господь навіть потопом,
правити буде повіки Господь!
11 Силу дає своєму народу,
благословення і мир
дарує Він людям Своїм!
10 Ось Господь підійшов, став над ним і звернувся до нього, як і в попередні рази: «Самуїле! Самуїле!»
Тоді Самуїл відповів: «Говори, Твій слуга слухає».
11 Тоді Господь сказав Самуїлу: «Послухай-но, Я збираюсь зробити щось таке в Ізраїлі, від чого у кожного, хто почує про це, задзвенить у вухах. 12 Я зроблю з Елі та його родиною все те, про що говорив від початку й до кінця. 13 А Я йому сказав, що навіки засуджу його рід через той гріх, про який він знав, бо його сини чинили таке, що люди почали їх зневажати, а він не зміг утримати синів. 14 Тому Я присягнувся перед родиною Елі: „Вина дому Елі ніколи не викупиться ні жертвами, ні підношеннями”»[a].
15 Самуїл лежав до ранку, а потім відчинив двері дому Господнього. Він боявся розповісти Елі про з’яву. 16 Та Елі покликав Самуїла і сказав: «Самуїле, синку!»
Самуїл відгукнувся: «Ось я!»
17 «Що то Він сказав тобі?—Спитав Елі,—Не приховуй цього від мене. Нехай Бог тебе покарає, суворо покарає, якщо ти хоч щось приховаєш від мене з того, що Він тобі говорив».
18 Самуїл переказав йому кожне слово і нічого не приховав від нього. Тоді Елі озвався: «Він—Господь. Нехай робить те, що вважає за найліпше».
19 Господь був із Самуїлом, поки він зростав, не зрадивши жодної обіцянки. 20 І весь Ізраїль, від Дана до Беершеби, знав, що Самуїл покликаний бути Господнім пророком. 21 Господь і далі з’являвся в Шило, й відкривався Господь Самуїлу в Шило через Своє слово.
4 А Самуїлове слово розходилося по всьому Ізраїлю. Елі був дуже старий, а його сини продовжували грішити перед Господом[b].
Филистимляни захоплюють ковчег
Якраз у ті часи ізраїльтяни пішли війною на филистимлян. Вони отаборилися при Евенезері, а филистимляни стали табором біля Афека.
Савл і Ананій
10 У Дамаску мешкав учень Ісуса на ймення Ананія. Господь сказав йому у видінні: «Ананіє!» Він відповів: «Я тут, Господи!» 11 Господь сказав йому: «Збирайся й рушай на вулицю, що зветься Прямою. Там у домі Юди[a] запитай чоловіка з міста Тарс на ймення Савл. Він зараз молиться. 12 Йому було видіння, й він бачив, що до нього прийшов чоловік на ймення Ананія і поклав на нього руки, щоб він знову прозрів».
13 Та Ананія відповів: «Господи, я від багатьох чув про цього чоловіка, про все те лихо, що він заподіяв Твоїм святим людям у Єрусалимі. 14 І сюди він з’явився, наділений владою від головних первосвящеників схопити всіх, хто вірить у Тебе»[b].
15 Але Господь сказав йому: «Іди! Бо Я обрав цього чоловіка, щоб донести ім’я Моє до поган, їхніх царів, та й до людей ізраїльських. 16 Я Сам маю показати йому все, що він мусить вистраждати за ім’я Моє».
17 Тож Ананія вирушив і прийшов у той дім. Він поклав руки на Савла, промовивши: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі по дорозі сюди, послав мене щоб ти знову побачив і сповнився Духа Святого». 18 І тієї ж миті неначе луска впала з Савлових очей, і він знову прозрів. Він підвівся на ноги й охрестився. 19 Потім, попоївши, Савл відновив сили. І ще декілька днів він перебував у Дамаску з Ісусовими учнями.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International