Revised Common Lectionary (Complementary)
140 Для диригента. Псалом Давида.
2 О Господи, спаси мене від нечестивих
і захисти від кривдників жорстоких,
3 що тчуть підступні наміри і починають війни.
4 Жалючі язики у них, немов в гадюки;
слова у них—зміїна отрута. Села
5 Дай захист, Господи, від кривдників мені,
від тих зловмисників, що замишляють землю вибити з-під ніг.
6 Бундючні нелюди мені готують пастки,
копають ями і тенета розставляють. Села
7 Тому й молюся: «Господи, мій Боже,
Ти, Господи, благання вислухай мої!
8 Мій Господи, Володарю, могутній Рятівник,
прикрий мене у дні війни!
9 Не дозволяй тим нечестивцям мати все, що хочуть!
Не допусти, аби здійснились їхні плани,
адже тоді за ними буде перемога. Села
10 Нехай те зло, що вороги замислили,
на них же і впаде.
11 Нехай посиплеться на них розпечене вугілля!
Пожбур їх у вогонь, в пекельну яму,
з якої вороття нема.
12 Не дозволяй тим брехунам осісти в нашім краї!
До згину гнані будуть ті пащекуваті гультіпаки!
13 Я знаю, що Господь все зробить правильно і чесно
для праведників бідних й безпорадних.
14 Хай праведні й правдиві вславлятимуть Твоє ім’я,
нехай вони завжди служитимуть Тобі!»
Авраамів слуга відкриває мету свого приходу
34 Тоді Авраамів слуга промовив: «Я Авраамів слуга. 35 Господь вельми благословив мого господаря, і той став великою людиною. Господь дав Авраамові багато овець, худоби, срібла, золота, слуг і служниць, верблюдів і віслюків. 36 Дружина мого господаря Сарра народила йому сина, коли вже була старою. Авраам віддав синові все, чим володіє.
37 Мій господар примусив мене поклястися йому. Він сказав: „Не візьми дружину синові моєму з дівчат ханаанських, на чиїй землі я живу. 38 Ти мусиш піти до дому мого батька, до моїх рідних і привести йому дружину звідти”. 39 Я тоді спитав у господаря свого: „А якщо вона не піде зі мною?” 40 На те Авраам відповів: „Господь, перед лицем Якого я живу, пошле тобі на допомогу Свого Ангела, щоб щастило тобі в дорозі і щоб ти знайшов таки жінку синові моєму серед мого народу. 41 Якщо вони відмовляться дати дружину для сина мого, то коли прийдеш до землі мого батька, ти будеш вільний від клятви своєї”.
50 Тоді Лаван з Бетуїлом відповіли: «Це прийшло від Господа. Ми не можемо цього змінити. 51 Ось Ревекка, забирай її та й іди. Нехай вона стане жінкою сина твого господаря, як наказав Господь».
52 Почувши це, Авраамів слуга вклонився Господу до землі. 53 Він віддав Ревецці срібні й золоті прикраси та вбрання. Він також віддав дорогі подарунки її братові й матері.
54 Авраамів слуга і люди, що були з ним, добре поїли й попили, і заночували. Вставши рано вранці, він і каже: «Вирядіть мене до мого господаря». 55 А Ревеччині брат і мати кажуть: «Нехай Ревекка залишиться з нами ще днів з десять, а потім уже піде».
56 Але слуга сказав їм: «Не змушуйте мене чекати. Господь благословив мою подорож на успіх, тож дайте мені повернутися до мого господаря». 57 Тоді вони кажуть: «Покличмо дівчину й спитаймо її, чи захоче вона піти». 58 Вони погукали Ревекку й питають: «Чи підеш ти з цим чоловіком?» Вона відповіла: «Піду».
59 І відпустили тоді вони сестру свою Ревекку та її годувальницю з Авраамовим слугою та його людьми. 60 Вони благословили Ревекку. Сказали їй:
«Сестро наша! Стань же матір’ю мільйонів.
І нехай твої нащадки посядуть міста ворогів своїх!»
61 Ревекка зі своєю служницею зібралися, посідали на верблюдів і поїхали слідом за Авраамовим слугою. Слуга взяв Ревекку й вирушив до дому.
62 Ісаак тоді, прийшовши з Беер-Лахай-Роя, жив у Неґеві. 63 Якось увечері Ісаак вийшов у поле прогулятися[a]. Він підвів очі й побачив верблюдів, що прямували до нього.
64 Ревекка підвела очі й, побачивши Ісаака, зійшла з верблюда. 65 Вона спитала слугу: «Що то за чоловік іде полем нам назустріч?» Слуга відповів: «Це мій господар». Тоді Ревекка покрила своє обличчя серпанком.
66 І розповів слуга Ісаакові про все, що сталося. 67 І повів тоді Ісаак Ревекку до намету своєї матері Сарри. І стала Ревекка його дружиною. Ісаак міцно покохав Ревекку і втішив печаль свою після смерті матері.
Ісус заповідав любити одне одного
7 Любі друзі мої! Я пишу не про нову, а про стару заповідь, яку ви мали споконвіку. Ця стара заповідь—Послання, яке ви чули. 8 А з іншого боку, те, що пишу вам, є водночас і новою заповіддю. І правду цю засвідчено життям Ісуса Христа і вашим життям, бо темрява відступає, а істинне Світло вже сяє.
9 Хто каже, що живе у світлі, але ненавидить брата чи сестру свою, той все ще знаходиться в темряві. 10 Хто любить братів і сестер своїх, той живе у світлі, і немає нічого в його житті, що б змушувало його грішити. 11 А хто ненавидить брата чи сестру свою, той живе у темряві; він безпорадно блукає, не знаючи, куди йде, бо темрява засліпила його.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International