Revised Common Lectionary (Complementary)
15 Господь сказав йому: «Повертайся звідки прийшов і йди до пустелі Дамаської. Коли ти туди дістанешся, помаж Газаела царем арамійським. 16 Також помаж Єгу, сина Німші, царем ізраїльським, і помаж Елішу, сина Шафата з Авель-Мехоли, який стане пророком після тебе.
Покликання Еліші
19 Тож Ілля пішов звідти і знайшов Елішу, сина Шафата. Він орав дванадцятьма упряжками волів, і сам вів дванадцяту пару[a]. Ілля підійшов до нього й огорнув його своїм плащем[b]. 20 Еліша тоді залишив своїх биків і подався за Іллєю. «Дозволь мені поцілувати мого батька й мою матір на прощання,—сказав він,—а тоді я піду з тобою».
«Повертайся,—відповів Ілля.—Що я можу тобі зробити? Як я зможу тебе зупинити?»
21 Тож Еліша залишив його й повернувся. Він узяв пару своїх волів і зарізав їх. Він спалив знаряддя для оранки й приготував м’ясо, і роздав його людям, і вони з’їли. Потім він вирішив іти за Іллєю і став його помічником.
16 Міктам Давида.
Боже, опікуйся мною,
в Тобі я шукаю розради!
2 Кажу я[a] Господу: «Ти—мій Володар.
Благословення все моє—від Тебе!»
3 І послідовникам, всім праведним Твоїм,
кого Ти любиш (я кажу):
«Вшановую шляхетність їхню й велич!»[b]
4 А хто богів шукає інших,
зазнає той тяжких страждань.
Мені не по дорозі з ними,
і я не буду проливати за них жертовну кров!
І ймення їхні з уст моїх не злинуть!
5 Господь—це спадщина моя,
мого життя це чаша.
Моє майбутнє у Твоїх руках.
6 Мені щасливий випав жереб,
о так, чудесну частку я здобув[c].
7 Благословляю Господа.
Дає мені поради Він і навіть уночі
керують мною почуття оті.
8 Господь завжди переді мною[d].
Коли зі мною Він, завжди я у безпеці.
9 Тому щасливий я, втішається душа,
я житиму в безпеці.
10 Чому? Тому що не залишиш Ти мене в могилі[e],
не даси зотліть Твоєму вірному учневі[f].
11 Навчи мене життя прожити!
З Тобою поряд бути—
для мене це велика насолода!
А при Твоїй правиці іти—
то вже для мене щастя навіки!
Бережіть свою свободу
5 Христос визволив нас, щоб ми могли жити вільно. Будьте непохитні, й не дозволяйте знову впрягти себе в рабське ярмо.
13 Та вас, брати і сестри, Бог покликав до вільного життя. Однак хай ваша воля не стане приводом для задоволення вашої гріховної натури. Краще служіть один одному з любов’ю. 14 Бо весь Закон зводиться до одного, а саме: «Любіть ближнього[a] свого, як любите себе самого»(A). 15 Але якщо ви приносите біль та страждання[b] одне одному, то стережіться, аби не прийти до взаємознищення!
Святий Дух і людська натура
16 Але я кажу вам, хай Дух керує вашою поведінкою. Тоді ви не задовольнятимете бажання своєї гріховної натури. 17 Бо все, чого вона бажає,—проти Духа. Все ж, чого Дух бажає,—проти гріховної натури. Це дві протилежні речі; отже, ви не можете робити те, що вам насправді хочеться. 18 Але якщо ви керовані Духом, то непідвладні Закону.
19 Очевидні вчинки нашої гріховної натури: блуд, нечистота і розпуста, 20 поклоніння бовванам, чаклунство, ненависть, суперечки, ревнощі, гнів, себелюбство, розбрат, єресі, 21 заздрість, пияцтво, оргії і тому подібне. Зважаючи на все це, я застерігав вас і застерігаю: якщо хто чинить таке, той не успадкує Божого Царства. 22-23 Дух же породжує любов, радість, мир, терпіння, доброту, великодушність, вірність, лагідність і самовладання. Проти цього немає Закону.
24 Ті, хто належить Ісусу Христу, розіп’яли свою стару, гріховну натуру з її егоїстичними пристрастями й лихими бажаннями. 25 Раз Дух є джерелом нашого нового життя, слідуймо Духові.
Самаритяни не приймають Ісуса
51 Сталося так, що коли наблизився час Ісусові бути взятим на небо, Він твердо вирішив іти до Єрусалиму. 52 Перед Себе Ісус вислав посланців, які незабаром прибули до самарійського поселення, щоб все приготувати для Його приходу. 53 Та самаритяни не побажали прийняти Його через те, що Він ішов до Єрусалиму.
54 Коли Його учні Яків та Іоан побачили це, вони спитали: «Господи, хочеш, ми викличемо вогонь Небесний, щоб знищив їх, [як чинив Ілля?][a]»
55 Та Ісус озирнувся й присоромив їх. [Ісус сказав їм: «Чи ви не знаєте, якому духу належите? 56 Син Людський прийшов не на те, щоб губити душі людські, а щоб рятувати їх»][b]. І вони вирушили до іншого міста.
Хто може бути Ісусовим учнем
(Мт. 8:19-22)
57 По дорозі хтось сказав Ісусу: «Я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов». 58 Ісус відповів: «Лисиці мають нори, птахи небесні—гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
59 Ісус мовив до іншої людині: «Іди за Мною!» Але той попросив: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька». 60 Однак Ісус відповів: «Нехай мертві самі ховають своїх померлих, а ти повинен нести звістку про Царство Боже».
61 Ще інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спершу дозволь мені попрощатися зі своїми домашніми». 62 Та Ісус відповів: «Ті, хто, взявшись за плуг, дивляться назад,—не гідні Царства Божого».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International