Revised Common Lectionary (Complementary)
Відповідь Господа
65 Господь сказав: «Я був готовий відповісти тим,
хто не звертався до Мене.
Я був готовий, щоб Мене знайшов хто не шукав.
Я відповів народу, який не промовляв Мого імені:
„Ось Я! Ось Я!”
2 Я руки простягав до впертих людців,
чекаючи на їх прихід, готовий їх прийнять до Себе.
Та вони продовжували йти неправедним шляхом,
прислухаючись лише до задумів свого лихого серця.
3 Ці люди постійно гнівили Мене
своїми вчинками у Мене на очах:
приносячи жертви бовванам в садах,
спалюючи запашне куріння на цегляних вівтарях,
поклоняючись лжебогам.
4 Вони сидять серед могил,
чекають на послання від померлих,
живуть серед мерців, їдять свинину,
а їхні ножі брудні від гнилого м’яса!
5 Вони кажуть:
„Не підходь, не підступайся до мене,
доки я тебе не очищу!”
Такі люди, ніби дим у Моїх очах,
і полум’я їх цілий день палає.
Ізраїль мусить бути покараний
6 Поглянь, ось є рахунок переді Мною,
що вказує, що винні ви.
Я не мовчатиму, а сповна відплачу за всі ваші гріхи,
жодного не залишу Я безкарним:
7 ні ваші гріхи, ні провини ваших предків».
Каже Господь:
«Вони спалювали запашне куріння на горах,
ображаючи Мене.
Я спершу подивлюся, якої вони заслужили кари,
а потім і покараю, як їм належить».
Бог не зруйнує Ізраїль ущент
8 Ось що Господь каже:
«Коли у виноградному ґроні ще залишається сік,
люди кажуть, що не треба викидати його,
бо там ще є щось корисне.
Так і Я обійдуся з Моїми слугами:
Я не знищу їх усіх заради їхнього ж блага.
9 Я дам нащадків Якову, дам спадкоємців Юді,
вони володітимуть горами Моїми.
Мої обранці успадкують землю,
Мої слуги поселяться там.
19 Вони мій одяг ділять між собою,
моє вбрання за жеребом розподіляють.
20 Не віддаляйся, Господи, від мене.
Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.
21 І від меча врятуй Ти мою душу,
дорогоцінне вбережи моє життя!
22 І порятуй мене від пащі лева.
Від буйволиних рогів захисти.
23 Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам
і моїм сестрам розповім про тебе,
про ті чудеса, що Ти зробив.
Перед народом всім співатиму про Тебе.
24 Восславте Бога, Боголюби!
Нащадки Якова, звеличуйте Його!
Його шануйте, всі нащадки Ізраїля[a]!
25 Адже Господь опікується й досі
народом бідним у часи страждань!
Він не ховається, коли Його покличуть.
Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.
26 Я прославлятиму Тебе серед людей
за всі діла Твої великі.
Перед лицем прибічників Твоїх,
я принесу обіцяні офіри.
27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться[b]!
Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди,
і ваше серце буде щасливе на віки!
28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте
про Господа й до Нього поверніться!
Нехай усі народи на землі
в пошані схиляться перед Тобою!
23 До приходу цієї віри ми були під охороною Закону—у в’язниці, аж доки не настав час, коли Господь відкрив нам шлях віри. 24 Тож Закон був нашим охоронцем й захисником, та мав привести нас до Христа, щоб ми змогли виправдатися перед Богом вірою своєю. 25 А зараз, коли ця віра прийшла, ми більш не потребуємо, щоб Закон був нашим охоронцем.
26 Усі ви—Божі діти через віру в Ісуса Христа. 27 Бо усі, хто хрестилися в Христі, в Христа одяглися. 28 Тож немає різниці між юдеєм і поганином, рабом і вільною людиною, чоловіком і жінкою, бо всі ви—єдині в Ісусі Христі. 29 І якщо ви належите Христу, то ви—Авраамові нащадки і спадкоємці, згідно з обітницею, даною Авраамові Богом.
Зцілення біснуватого
(Мт. 8:28-34; Мк. 5:1-20)
26 І припливли вони до землі Ґерасинської[a], що на протилежному березі озера від Ґалилеї. 27 Тільки-но Ісус зійшов з човна, як один чоловік з того міста зустрів Його. Він був одержимий нечистим духом. Тривалий час він не носив одягу й не жив у будинку, а жив серед гробниць.
28 Побачивши Ісуса, одержимий упав долілиць перед Ним, а потім голосно закричав: «Що Тобі треба від мене, Ісусе, Сину Господа Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене». 29 Ісус звелів нечистому духові вийти з того чоловіка. Нечистий часто хапав його, та коли це траплялося, то доводилося заковувати його в кайдани та ланцюги й тримати під вартою. Та щоразу він рвав ланцюги й трощив кайдани і, гнаний бісом, тікав у безлюдні місця.
30 Тож Ісус запитав його: «Як тебе звати?» І той відповів: «Легіон»[b],—бо багато бісів вселилося в того чоловіка. 31 Вони благали Ісуса не виганяти їх у безодню[c]. 32 Неподалік на узвишші паслося велике стадо свиней. Тож біси благали Ісуса дозволити їм переселитися у свиней, й Ісус їм дозволив.
33 Тож нечисті духи залишили чоловіка і вселилися в свиней. Тоді стадо кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.
34 Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях. 35 І люди сходилися, щоб подивитися, що сталося. Вони прийшли до Ісуса й, побачивши того біснуватого біля Його ніг одягненим і при здоровому глузді, дуже злякалися. 36 Свідки розповіли їм, як одержимий бісом був зцілений. 37 То всі люди землі Ґерасинської попросили Ісуса залишити їх, бо великий страх охопив їх.
Тоді Він увійшов у човен, щоб повернутися до Ґалилеї, 38 а чоловік, з якого вийшли нечисті духи, благав Ісуса узяти його з Собою. Та Ісус відіслав його зі словами: 39 «Повертайся додому й розкажи всім, що Бог зробив для тебе». І чоловік пішов, по цілому місту розповідаючи про те, що Ісус зробив для нього.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International