Revised Common Lectionary (Complementary)
Книга Перша
(Псалми 1-41)
1 Блажен той чоловік,
який не слідує зловмисників порадам.
Щасливий той, хто не звернув на шлях гріха.
Блаженний, хто не оселився в домі богохульців,
які глузують з Бога.
2 Натомість утішається вченням Господнім.
Над ним міркує день і ніч.
3 Він буде життєдайним,
мов теє древо, що зростає над потоком,
що вчасно плодоносить і ніколи не скидає листя.
Той чоловік у всьому, чим займеться,
успішний буде.
4 А грішні люди—не такі.
Вони, мов та полова, що її здуває вітер[a].
5 Тому й не виправдатись їм,
не буде місця їм між праведних людей.
6 Чому? Бо праведних Господь веде,
а грішники загинуть!
25 Тож лежав я долілиць перед Господом сорок днів і ночей, бо Господь сказав, що намірився Він вигубити вас. 26 Я благав Господа і сказав: „Господи, Володарю мій, не губи народ Свій, власність Свою. Ти визволив їх Своєю силою великою. Ти вивів їх із Єгипту Своєю могутньою рукою. 27 Пригадай слуг Твоїх Авраама, Ісаака, Якова. Не зважай на впертість народу цього, на його нечестивість та гріх. 28 Інакше в землі, з якої Ти вивів їх, скажуть: „Оскільки Господь не може привести їх до землі, що пообіцяв їм, і оскільки Він ненавидить їх, Він вивів їх, щоб убити в пустелі”. 29 Вони народ Твій, Твоя власність. Ти вивів їх із Єгипту Своєю силою великою й простертою рукою”».
Нові скрижалі
10 Сказав тоді мені Господь: «Витеши дві кам’яні скрижалі, подібні до перших, і зійди до Мене на гору. Зроби також дерев’яну скриню. 2 Я напишу на них ті ж заповіді, що були на перших скрижалях, які ти розбив, тоді поклади їх до скрині».
3 Тож зробив я скриню з дерева акації і витесав дві такі ж кам’яні скрижалі, подібні до перших. Тоді піднявся я на гору з двома скрижалями. 4 І написав Господь на скрижалях ті ж слова, що Він написав першого разу—десять заповідей, які Господь промовив до вас на горі з вогню того дня, коли ви там зібралися. Тоді Господь віддав їх мені. 5 Тоді повернувся я й пішов з гори і поклав скрижалі в скриню, яку виготовив. Там вони лишилися, як і заповів мені Господь.
7 У всьому сам будь взірцем добрих вчинків. У вченні своєму виявляй чесність і серйозність. 8 Хай мова твоя буде благотворною, щоб ніхто не зміг її засудити. І тоді ті, хто проти тебе, будуть присоромлені, бо нічого лихого сказати проти нас не зможуть.
11 Бо милість Божа, яка приносить спасіння, виявилася всім людям. 12 Вона вчить нас, що нам слід відмовитися від безбожності та мирських бажань. Вона вчить, що в цьому світі ми маємо жити розсудливо, праведно і благочесно, 13 поки ми чекаємо того благословенного Дня, на який маємо надію, коли виявиться слава нашого великого Бога і Спасителя Ісуса Христа. 14 Він віддав Себе за нас, щоб врятувати нас від усілякого зла і очистити нас, як людей, які належать лише Йому й ревних до добрих справ.
15 Розповідай людям про все це. Підбадьорюй і докоряй з повним повноваженням. Не дозволяй нікому зневажати тебе.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International