Revised Common Lectionary (Complementary)
144 Псалом Давида.
Благословімо Господа, мою Скелю,
Який навчає мої руки готуватися до бою,
Який готує пальці до борні.
2 Господь—моя щира любов і фортеця,
мій прихисток в горах, мій щит.
У Ньому я шукаю порятунку,
він мій народ віддав під мою владу.
3 Чому Тобі, о Господи,
не байдуже, що діється з людиною?
Чому ти навіть помічаєш цих людей?
4 Людина, мов туман, який зникає вранці,
життя її, мов швидкоплинна тінь.
5 О Господи, розверзни небеса й спустися,
торкнися гір, щоб вибухнули димом.
6 Розкидай ворогів моїх і блискавкою вдар,
вражай їх вогненними стрілами Своїми,
посій сум’яття у ворожім війську.
7 О Господи, зійди з небес, щоби мене спасти!
Врятуй, щоб в повені не захлинувся,
оборони мене від цих чужинців,
8 чиї уста невтомно брешуть,
а руки не сахаються бридких діянь.
9 О Боже, заспіваю я Тобі нових пісень під звуки арфи.
Десятиструнну арфу на нові пісні я налаштую.
10 Рятуєш Ти царів, Свого слугу спасаєш,
Давида Ти від кривдників меча борониш.
11 Тож порятуй мене від чужаків,
чиї уста невтомно брешуть,
а руки не сахаються бридких діянь.
12 Зроби це, щоб наші діти виростали, як доглянуті деревця,
щоб наші дочки виглядали, як колони храму,
що підтримують його з боків.
13 Хай кожен закуток в коморах наших
добірного буде повен збіжжя,
а на ланах зростає незліченні тисячі ягничок.
14 Хай добра зброя в наших воїнів буде,
мури довкола міста щоб не мали ні шпаринки,
і щоб ніхто не вирушав у бій,
щоб стогону поранених на вулицях не чутно було.
15 Благословен народ, який живе в таких умовах!
Щаслива доля тих людей, чий Бог—Господь!
10 Мати ваша, мов лоза виноградна,
посаджена при криниці.
Родюча була вона,
гіллям багата завдяки великій воді.
11 Вигнався пагін на ній височенний,
придатний для берла володаря.
Виріс Він до небес, високо над густим листям,
видно його було понад галуззям густим.
12 Та вирвано з корінням лозу у люті
й на землю пожбурено.
Вітер зі сходу висушив її плоди,
гілля її зрізано, та викинуто у вогонь,
і вогонь пожер його.
13 Тепер посадили її у пустелі
в землі сухій та спраглій.
14 Вогонь пішов з однієї з найбільших гілок
і пожер її плоди.
І не лишилося жодної гілки для берла володаря”.
Цю журну пісню слід виконувати як пісню жалоби».
4 Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя[a], не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу. 5 І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний храм[b], щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа. 6 У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні,
дорогоцінний, вибраний.
І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».(A)
7 І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули,
став каменем наріжним».(B)
8 Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».(C)
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
9 Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ[c], який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
10 Колись ви не були людьми Божими,
а тепер ви—люди, які належать Богу.
Колись ви не знали милості Божої,
а зараз ви отримали її[d].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International