Revised Common Lectionary (Complementary)
7 Зробив Ти нас предметом домагань сусідів,
віддав нас ворогам на глум.
8 Господи наш Всемогутній,
Своїм обличчям осіяй нас і спаси.
9 В минулому Ти виніс виноград з Єгипту,
чужинців викорчував, посадив Свою лозу.
10 Ти землю очистив, лоза вкорінилась і землю накрила,
11 у затінку її сховались гори,
вона ливанські кедри оплела.
12 Лоза сповзла до Середземномор’я,
пагіння до Євфрата доросло.
13 Тож нащо огорожу зруйнував?
Тепер усякий подорожній плоди зірвати може.
14 Пасуться кабани з лісів, витопчуючи лози,
шугають дикі звірі, об’їдаючи листки.
15 О Боже сил Небесних, повернися,
поглянь з небес, Свій виноградник захисти.
23 Як можеш ти казати: «Я—чиста,
не поклоняюся Ваалу я?»
Поглянь на свої вчинки у долині,
про те подумай, що ти наробила.
Була ти, ніби спритна верблюдиця,
що бігає весь час туди сюди.
24 Немов ослиця, що до волі звикла,
яка живе за покликом душі,
в гарячому бажанні втягує повітря.
Хто зможе загнуздати хіть її?
І будь-який осел, який її запрагне,
завжди знайде її в належний час.
25 Юдея, полиш ганятися за іншими богами,
та спрагла, не бажай негідних ідолів.
«Дарма,—Мені відповіла ти.—
Адже я люблю чужих богів,
тому піду за ними».
26 Як знічується злодій у руках закону.
Так само й дім Ізраїля знітився,
його царі, його володарі,
пророки і священики його.
27 Вони кажуть дереву: «Батько ти мій».
Вони кажуть каменю: «Ти породив мене».
До Мене повернулися спиною, не обличчям,
але в лиху годину кажуть:
«Устань і порятуй нас, Боже.
28 А де ж твої боги поділись,
яких, народ Ізраїлю, ти сам зробив для себе?
Хай встануть, хай тебе врятують.
Адже богів у тебе стільки ж,
як міст в твоїй землі, Юдеє.
29 Чого ж ви зараз винуватите Мене?
Самі ж ви зло чинили проти Мене!»
Каже так Господь:
30 «Даремно Я карав синів твоїх,
вони нічого не навчились з покарання.
Ваш меч пожер усіх пророків,
яких послав Я вас застерегти,
він був, неначе лев скажений.
31 Ви, люди цього покоління,
до вас звертається Господь.
Чи був Я для Ізраїлю пустелею?
Чи був землею темряви для них?
Чому ж тоді народ мій каже:
„Ходім. До Господа не вернемося більш?”
32 Чи забуває наречена про свої прикраси?
Чи може про фату вона забути?
Але ж народ Мій забув Мене
нелічено вже скільки-то разів.
33 Яка ти вправна в пошуках любові у лжебогів,
бо добре вивчилась чинити зло.
34 Кров на руках твоїх—життя невинні,
це кров невинних бідаків,
яких ти не впіймала на крадіжках.
Але про все це ти казала так:
35 „Немає на мені вини.
І, звісно, на мене не впаде Господній гнів”.
Та Я судитиму тебе, бо ти брехала:
„Я не грішила”.
36 Але як же легко для тебе поміняти шлях.
Ти будеш розчарована в Єгипті,
як розчарована в Ассирії була.
37 З Єгипту вийдеш ти, в ганьбі закрив лице.
Господь відкинув тих, на кого покладалась,
і їхня підтримка тобі не допоможе».
14 Робіть усе без нарікань та суперечок, 15 щоб могли ви бути невинними й чистими дітьми Божими, бездоганними поміж розбещених і зіпсованих людей, серед яких ви сяєте, як зірки у темному світі. 16 Несіть Послання, що дарує життя. Робіть так, щоб я пишався вами у День повернення Христа, побачивши, що змагався я і трудився не даремно.
17 І навіть якщо кров моя проллється як пожертва, що йде з приношеннями, та служінням віри вашої, все одно я щасливий і радію разом з усіма вами. 18 У свою чергу вам також слід звеселитися і ділити свою радість зі мною.
Христос понад усе
3 Більш того, брати і сестри мої, радійте в Господі. Мені не важко писати вам знову про одне й те саме, а для вас це повчально. 2 Стережіться «собак», чиї вчинки приносять лише лихо! Стережіться тих, хто калічать[a] тіла ваші! 3 Бо ми—це ті, хто справді обрізані[b], служить Господу Духом Святим, хто пишається Христом Ісусом і не покладає надії на власні сили.
4 Хоча сам я маю підстави довіряти своїм можливостям, я ніколи цього не зроблю. І якщо хтось вважає, що він має підстави покладатися на свої власні сили, то я їх маю більше.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International