Revised Common Lectionary (Complementary)

Люди не поважають Бога

⁶ «Син шанує батька свого, а слуга—господаря свого. Та якщо Я батько, то де пошана до Мене? А якщо Я господар, де той, хто поважає Мене? Я, Господь Всемогутній, промовляю до вас, священики, що зневажаєте ім’я Моє. Ви питаєте „Чим ми зневажили ім’я Твоє?” ⁷ Тим, що кладете на Мій вівтар опоганену їжу. Ви питаєте: „Чим ми опоганили її?” Коли кажете ви: „Стіл (вівтар) Господа не вартий шани”. ⁸ Коли приводите сліпу тварину в жертву, хіба це не гріх? Коли приводите кульгаву чи хвору тварину в жертву, хіба це не гріх? Приведи її до правителя свого. Чи задоволений він буде тобою? Чи прийме він тебе ласкаво?»—питає Господь Всемогутній.

⁹ «А тепер благайте Бога, щоб виявив до нас ласку Свою. Якщо ви таке чините, чи буде Він втішений хоч кимось із вас?—Так говорить Господь Всемогутній.— ¹⁰ Звичайно, деякі з ваших священиків можуть зачинити двері храму, та розпалити жертовний вогонь! Я не маю втіхи від вас». Так говорить Господь Всемогутній: «Жоден дарунок із ваших рук Мені не милий. ¹¹ Бо велике ім’я Моє серед народів: від сходу сонця до Його осідку. Повсюдно на честь імені Мого спалюється запашне куріння і приноситься чиста пожертва, бо ім’я Моє—велике поміж народами». Так говорить Господь Всемогутній.

¹² Ви ж поганите це, кажучи: «Стіл Господа опоганений: і плоди, і їжа на ньому опоганені. ¹³ І вам не подобається їжа з цього столу. Ви відчуваєте запах її, та відмовляєтесь її вживати, говорячи: „Яка нудота!” Так говорить Господь Всемогутній: „Ви приносите грабоване або кульгаве, або хворе—ось що приносите ви в пожертву. Я не прийму ті нечисті підношення, що виходили з рук ваших”». Так Господь говорить.

¹⁴ «Горе тому шахраєві, хто має у череді своїй самця й клянеться віддати його, а в жертву Господу приносить калічену тварину, бо Я Цар Великий (вам слід поважати Мене),—говорить Всемогутній Господь,—бо ім’я Моє повагається поміж народами».

Правила для священиків

2 «Тож тепер, священики, попередження для вас: „Поважайте Мене!” ² Якщо ви не будете слухати й не приймете серцем необхідність славити Ім’я Моє,—говорить Господь Всемогутній,—тоді Я нашлю прокляття на вас, Я прокляну благословення ваші. Так, Я наслав на них лиха численні, бо ви не прийняли цього до серця».

³ «Справді, Я засуджу нащадків ваших і розмажу послід по обличчях ваших, нечистоти від святкувань ваших, і викинуть вас разом із ними. ⁴ І ви знатимете, що Я послав на вас це попередження, щоб продовжувалася Моя угода з Левієм,—говорить Господь Всемогутній.— ⁵ Моя угода з Левієм—то життя й мир. Я дав їх йому, щоб він шанував Мене і боявся імені Мого. ⁶ Закон правди був на устах його, і ніколи він не брехав. Він у мирі й справедливості ходив зі Мною, і багатьох він відвернув від гріха. ⁷ Бо уста священика несуть знання, і люди йдуть до нього, щоб він навчив їх Закону, бо він посланець Господа Всемогутнього».

⁸ «А ви збочили з путі, ви багатьох своїми вказівками призвели відвернутися від Закону. Ви занапастили Угоду, що Я уклав з Левієм,—говорить Всемогутній Господь.— ⁹ Ви не прийняли мого вчення (закону), й не пильнували доріг Моїх! Тож Я зроблю вас неважливими, та інші народи ніколи вас не поважатимуть».

¹³ Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви зачиняєте людям двері до Царства Божого. Самі ви не входите до нього і не даєте ввійти тим, хто заслуговує. ¹⁴ [Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви грабуєте вдовині хати, при тому подовгу молячись про людське око. За те вам кара буде ще більша]^[a].

¹⁵ Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви йдете землями, пливете морями, щоб залучити на свій бік хоча б одного прихильника, а коли навчите його, то робите його вдвічі гіршим за себе, і разом ви заслуговуєте на пекло.

¹⁶ Горе вам, сліпі поводирі, які кажуть: „Якщо хто клянеться храмом, то це нічого не означає, а якщо клянеться золотом, що в храмі, то мусить виконати обіцянку”. ¹⁷ Ви нерозумні сліпці! Що важливіше—золото, чи храм, що освячує його? ¹⁸ Ви кажете: „Якщо хтось вівтарем клянеться, то це нічого не означає, а якщо клянеться дарами, що на ньому, то мусить виконати обіцяне”.

¹⁹ Сліпці! Що важливіше—дари, чи вівтар, що освячує їх? ²⁰ Отже, якщо хто клянеться вівтарем, той клянеться й дарами, що на ньому. ²¹ Якщо хтось клянеться храмом, то також клянеться і Тим, Хто перебуває в ньому. ²² Якщо хтось клянеться небом, то клянеться і престолом Господнім і Тим, Хто сидить на ньому.

²³ Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви віддаєте Богу десяту частину від усього, що маєте, навіть урожаю м’яти, кропу та тмину, але нехтуєте більш важливим ученням Закону: справедливістю, милосердям та вірністю. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше. ²⁴ Сліпі поводирі! Ви виціджуєте комаху, а потім ковтаєте верблюда!^[b]

²⁵ Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви миєте свої чашки й миски ззовні, а всередині вони наповнені тим, що ви придбали, ошукуючи ближніх та потураючи своїм примхам. ²⁶ Сліпі фарисеї! Спершу помийте чашки і миски свої зсередини, щоб були вони чисті з обох боків.

²⁷ Горе вам, лицеміри, книжники й фарисеї! Ви подібні до тієї могили, що гарно пофарбована ззовні, а всередині повна кісток мерців і різноманітних нечистот. ²⁸ Отак і ви позірно показуєте, що зовні ви справедливі, а насправді, повні лицемірства й беззаконня.