Revised Common Lectionary (Complementary)
Бог обирає Кира для звільнення Ізраїлю
45 Ось що Господь царю-обранцю[a] Киру мовить:
«Тебе за праву руку Я тримаю,
допоможу тобі Я підкорить народи інші,
забрати владу у царів.
Я двері відчиню перед тобою,
щоб брами міста незачинені були.
2 Попереду Я йтиму, розрівняю гори
і розіб’ю ворота металеві,
залізні переріжу Я засуви.
3 Віддам тобі скарби, що в темряві принишкли,
усе багатство, що по схованках лежить,
аби ти знав, що Я—Господь,
Бог Ізраїлю, що на ймення зве тебе.
4 Заради Якова, слуги Мого,
та Ізраїля, вибраного Мною,
назвав тебе таким ім’ям і дав тобі звання[b],
хоча й не знаєш ти Мене.
5 Я є Господь, немає іншого такого;
крім Мене, Бога не існує.
Я укріпив тебе,[c] хоч ти Мене й не знаєш.
6 Я це зробив, аби народи з Заходу до Сходу знали,
немає іншого нікого, орім Мене,
що Я—Господь, що Бога іншого їм не дано.
7 Я створюю пітьму і світло,
приношу Я багатство і несу біду.
Це Я, Господь, усе творю.
96 Співайте Господу нових пісень,
нові діла Його вславляйте!
2 Вславляйте Господа!
Його ім’я благословляйте!
Щоденно проголошуйте:
«Господь рятує Свій народ!»
3 До всіх народів звістку донесіть про Його велич,
про чудеса, що творить Він, скажіть усім.
4 Адже Господь великий, слави гідний;
величніший Він за всіх богів.
5 Бо боги всі—лише боввани нікчемні;
Господь єдиний небеса створив.
6 Навколо Нього—слава і велич,
могутність і краса в Його святому храмі.
7 Народи й племена, розсіяні по світу,
хвалу співайте владі Господа мого!
8 Вшановуйте Його ім’я!
Приносьте жертви до Його оселі.
9 Схиліться перед Господом в священних шатах!
Свою глибоку шану вияви перед Його лицем, вся земле.
10 Серед народів новину розносьте:
«Він Всесвіт збудував, міцний і непохитний,
людей Він судить справедливо».
11 Хай небеса радіють і втішається земля,
хай океан і все, що в ньому є, нуртує.
12 Хай буде щастя ниві й парості на ній.
І все, що в лісі темнім, хай радіє.
13 Хай все радіє, бо Господь іде!
Він наближається, щоб правити землею,
Він світ розсудить[a] праведно і щиро.
Вітання
1 Вітання від Павла, Силуана й Тимофія церкві солунській, яка належить Богу Отцю і Господу Ісусу Христу. Благодать Божа вам і мир.
Про життя і віру солунян
2 Ми завжди дякуємо Богові за вас усіх і згадуємо про вас у своїх молитвах. 3 Ми ніколи не забуваємо перед Богом, Отцем нашим, про труди ваші завдяки вірі, про працю вашу, що йде від любові вашої, і про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа.
4 Ми знаємо, брати і сестри улюблені Богом, що Він обрав саме вас бути Його народом. 5 Бо наша Благовість дійшла до вас не лише словами, а з силою, з Духом Святим, з глибоким переконанням у її істинності. Ви знаєте, як ми жили, коли були з вами. І це було заради вас. 6 І ви стали подібними до нас і Господа. Ви прийняли Послання серед багатьох мук із радістю, що йде від Святого Духа.
7 Отож бо й стали ви взірцевим прикладом для всіх віруючих у Македонії та Ахаї. 8 Бо Слово Господнє йшло від вас, й було його чути поза межами Греції, і про віру вашу стало відомо повсюди. Тож нам не треба нічого казати.
9 Усюди люди самі говорять, про те, як прийняли ви нас, і про те, як відвернулися ви від бовванів, щоб служити живому та істинному Богові. 10 І щоб очікувати пришестя Його Сина з небес—Того, Кого Бог воскресив із мертвих, а саме Ісуса, Який спасе нас від прийдешнього гніву Божого.
Цезареві—цезареве, а Богові—Боже
(Мк. 12:13-17; Лк. 20:20-26)
15 Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові. 16 Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти—чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей. 17 Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?»
18 Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: «Лицеміри! Навіщо ви перевіряєте Мене, аби зловити Мене на слові? 19 Покажіть Мені динар, яким ви сплачуєте податки». Коли вони принесли динар, 20 Ісус запитав: «Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» 21 Вони відповіли: «Цезареве». Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю—цезареве, а Богу—Боже». 22 Почувши таку відповідь, вивідники були вражені й, залишивши Ісуса, пішли собі геть.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International