M’Cheyne Bible Reading Plan
Священики
24 Ось групи Ааронових синів: сини Аарона: Надав, Авігу, Елеазар та Ітамар. 2 Надав і Авігу померли раніше за свого батька й по собі не залишили синів, отож Елеазар та Ітамар правили службу священиків. 3 Давид разом із Задоком із синів Елеазара та Агімелехом із синів Ітамара розподілили між ними обов’язки по службі. 4 Виявилося, що синів Елеазара було більше серед вождів родів, ніж синів Ітамара, отож вони призначили шістнадцять голів сімей із синів Елеазара та вісім голів із синів Ітамара. 5 Вони розподіляли їх за жеребом, адже були серед них відповідальні за святе місце й за службу Божу, як із синів Елеазара, так і з синів Ітамара.
6 Писар Шемая, син Нетанела, левит, записував їх у присутності царя, вельмож, священика Задока, Агімелеха, сина Авітара, та голів сімей священиків і левитів, по черзі записували одну сім’ю з роду Елеазара, а потім одну від Ітамара.
7 Перший жереб випав на Єгоярива,
другий—на Єдаю,
8 третій—на Гарима,
четвертий—на Сеорима,
9 п’ятий—на Малкію,
шостий—на Міжамина,
10 сьомий—на Гаккоза,
восьмий—на Авіжу,
11 дев’ятий—на Ісуса,
десятий—на Шеканію,
12 одинадцятий—на Еліашива,
дванадцятий—на Якима,
13 тринадцятий—на Гуппу,
чотирнадцятий—на Єшевеава,
14 п’ятнадцятий—на Вілґу,
шістнадцятий—на Іммера,
15 сімнадцятий—на Гезіра,
вісімнадцятий—на Гаппіззеза,
16 дев’ятнадцятий—на Петагію,
двадцятий—на Єгезкела,
17 двадцять перший—на Якина,
двадцять другий—на Ґамула,
18 двадцять третій—на Делаю,
двадцять четвертий—на Маазію.
19 Для них було призначено обов’язки входити в храм Господа згідно з усіма правилами, встановленими їхнім предком Аароном, які Господь Бог Ізраїлю передав йому.
Решта левитів
20 І щодо решти левитів:
із синів Амрама: Шуваел;
із синів Шуваела: Єгдея.
21 Щодо Регавії, то з синів Регавії: Ішия був перший.
22 Від іцгаріїв: Шеломот;
від синів Шеломота: Ягат.
23 Сини Хеврона: Єрія, перший, Амарія другий, Ягазіел третій, Єкамеам четвертий.
24 З синів Уззіела: Михей;
з синів Михея: Шамір.
25 Брат Михея: Ішия.
З синів Ішиї: Захарія.
26 Сини Мерарі: Маглі та Муші, а також сини Яазії, син Мерарі.
27 Нащадки Мерарі через його сина Яазію: Шогам, Заккур та Іврі[a].
28 Від Маглі: Елеазар, у якого синів не було.
29 Від Кіша: син Кіша Єрамеел.
30 Сини Муші: Маглі, Едер та Єримот.
Це були левити згідно з їхніми родами. 31 Вони кидали жереб разом зі своїми родичами, нащадками Аарона, в присутності царя Давида, Задока, Агімелеха й голів родин священиків та левитів. Сім’ї старших братів кидали жереб так само, як і молодших.
Групи музикантів
25 Давид і воєначальники відокремили для ритуальної служби синів Асафа, Гемана та Єдутуна, які мали пророкувати, граючи на лірах, арфах та цимбалах. Ось список тих людей, які несли цю службу.
2 З синів Асафа: Заккур, Йосип, Нетанія та Асарела. Сини Асафа під керівництвом Асафа пророкували згідно з розпорядженням царя.
3 Від Єдутуна: синами Єдутуна були Ґедалія, Зері, Єшая, Шимей, Гашавія та Маттитія—шестеро. Ними керував їхній батько Єдутун, який пророкував, з лірою дякував Господу й хвалив Його.
4 Від Гемана: синами Гемана були Вуккія, Маттанія, Уззіел, Шевуел та Єримот; Хананія, Ханані, Еліата, Гіддалті та Ромамті-Езер; Йошвекаша, Маллоті, Готир, Магазіот. 5 Усі вони були синами Гемана, царського провидця, згідно з Божою обіцянкою зробити його могутнім. Бог дав Гаману чотирнадцять синів і трьох дочок.
6 Усі вони були співцями під керівництвом свого батька у храмі[b] Господа, грали на цимбалах, арфах та лірах під час богослужіння у Божому домі. Асаф, Геман та Єдутун були підпорядковані царю. 7 Їхня чисельність разом із їхнім родичами, навченими співати пісень Господніх, митцями, складала двісті вісімдесят вісім чоловік. 8 І вони кидали жереб для розподілу обов’язків: як великих, так і малих—учителі нарівні з учнями.
9 Перший жереб випав на сина Асафа Йосипа;
другий—на Ґедалію, на нього, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
10 Третій—на Заккура, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
11 Четвертий—на Ізрі, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
12 П’ятий—на Нетанію, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
13 Шостий—на Вуккію, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
14 Сьомий—на Єзарелу, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
15 Восьмий—на Єшаю, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
16 Дев’ятий—на Маттанію, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
17 Десятий—на Шимея, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
18 Одинадцятий—на Азарела, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
19 Дванадцятий—на Гашавію, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
20 Тринадцятий—на Шуваела, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
21 Чотирнадцятий—на Маттитію, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
22 П’ятнадцятий—на Єремота, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
23 Шістнадцятий—на Хананію, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
24 Сімнадцятий—на Йошвекашу, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
25 Вісімнадцятий—на Ханані, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
26 Дев’ятнадцятий—на Маллоті, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
27 Двадцятий—на Еліата, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
28 Двадцять перший—на Готира, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
29 Двадцять другий—на Гіддалті, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
30 Двадцять третій—на Магазіота, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
31 Двадцять четвертий—на Ромамті-Езера, його синів та родичів, усього дванадцятьох.
Паства Божа
5 Тепер я хочу звернутися до старійшин ваших, бо й я старійшина. Я свідок страждань Христових, і мені належить частка у прийдешній славі, що відкриється нам. Благаю вас, 2 пасіть[a] отару Божу[b], яка ввірена вам. Доглядайте її не з примусу, а за своїм власним бажанням, не заради неправедної наживи, а заради служіння Богу. 3 Не поводьтеся як господарі з тими, хто доручений вам. Краще будьте взірцем і прикладом для пастви. 4 І коли з’явиться, Христос, Верховний Пастир, то одержите ви нев’янучий вінець слави.
5 Також і ви, молодь, будьте слухняні старійшинам. Всі ви повинні покірливо ставитися одне до одного, бо
«Бог противиться пихатим,
але ж Він дарує благодать покірним».(A)
6 А тому підкоріться всемогутній руці Бога, щоб Він підніс вас до шани у призначений час. 7 Всі ваші клопоти покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.
Протистаньте дияволу
8 Будьте обержні й пильнуйте, бо диявол, ворог ваш, нишпорить навколо, мов лев, який рикає і шукає, кого б пожерти. 9 Опирайтеся йому, будьте дужими у вірі своїй. Знайте, що через такі ж страждання проходять брати і сестри ваші по всьому світі.
10 Бог, джерело всілякої благодаті, покликав вас розділити Свою вічну славу в Ісусі Христі. Після вашого короткочасного страждання Він Сам вас відновить, зміцнить, підтримає, і не дасть вам упасти. 11 Його влада—вічна! Амінь.
Прощання
12 З допомогою Силуана, котрого я вважаю вірним братом у Христі, я перешлю цього коротенького листа до вас. Цей лист, щоб підтримати вас і засвідчити, що то правдива благодать Божа. Стійте ж твердо на цьому.
13 Церква у Вавилоні[c], яка теж була вибрана Богом, а також і Марко, син мій у Христі, вітають вас. 14 Вітайте одне одного особливим вітанням[d] любові.
Мир усім вам, хто у Христі.
Вожді ізраїльські винні у кривді
3 І я сказав:
«Слухайте, провідники народу[a] Якова,
ізраїльські вельможі.
Знати ви повинні,
що справедливість є!
2 Ненавидите ви добро,
лиш зло вам до душі.
Ви лупите шкіру з людей,
з кісток здираєте ви їхню плоть.
3 Ви тіло пожираєте Мого народу,
здираєте з них шкіру і трощите кістки,
немов збираєтесь варити м’ясо в казані.
4 Ви до Господа звертатиметься, і Він не відповість,
ховатиме від вас Своє обличчя за кривду всю,
що скоїли ви».
Лжепророки
5 Ось що Господь сказав про тих пророків, що з пантелику збили мій народ:
«Вони обіцяють благоденство тим, хто їжу їм дає,
але проголошують священну війну проти тих,
хто не годує їх.
6 Тому ви й видінь не бачите в ночі,
майбутнє невідомо вам—
то лиш темрява сама.
Бо сонце, й те сховається від цих пророків,
і потемніє день над ними.
7 Збентежаться усі, хто бачить з’яви,
і присоромленими будуть віщуни.
Усі вони затулять присоромлено роти,
оскільки Бог не відповів їм».
Михей—справжній пророк Божий
8 А я—від Духу Господа,
я повен сили, справедливості і моці.
Тож можу Якову я про його переступи сказати
й Ізраїлю повідати про його гріх.
Провідників ізраїльських буде звинувачено
9 Почуйте, дому Якова провідники,
і ви, ізраїльські вельможі,
хто зневажає справедливість
і перекручує усе, що правим є.
10 Ви збудували Сіон на крові,
Єрусалим на кривді звели.
11 Його правителі приймають рішення за хабарі,
його священики за плату вчать,
його пророки майбуття за гроші провіщають.
Вони на Господа надії покладають, кажуть:
«Господь Всевишній серед нас,
тож не спіткає нас ніяке лихо».
12 Тож через вас Сіон розорять наче поле,
Єрусалим спустошать, і буде там руїна.
Храмова гора на пагорб[b] обернеться,
чагарником порослий.
Ісусові застереження проти фарисейської науки
12 Отож, коли зібрався багатотисячний натовп, аж топтали один одного, Ісус почав говорити спершу до Своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски—їх лицемірства. 2 Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим. 3 Тому все, що ви сказали у пітьмі[a], буде почуте при світлі[b]. І те, що ви прошепотіли комусь на вухо в замкненій кімнаті, проголошуйте, щоб усі почули».
Бійтеся Бога, не людей
(Мт. 10:28-31)
4 Після того Ісус наказав людям: «Але кажу вам, друзі Мої, більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло ваше, але більш нічого вдіяти не здатні. 5 Я покажу, кого вам слід боятися: бійтеся Бога, Який вбивши, має владу ввергнути вас у пекло. Тож кажу вам: Його й бійтеся.
6 Чи не за два гроші продаються п’ять горобців? Та жодного з них Бог не забуде. 7 Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! То ж не бійтеся—ви значно важливіші, ніж зграя горобців».
Не соромтеся своєї віри
(Мт. 10:32-33; 12:32; 10:19-20)
8 «Не соромтеся віри своєї. І ще скажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський також визнає[c] перед Ангелами Божими. 9 Якщо ж хтось зречеться Мене перед людьми, того і Син Людський зречеться перед Ангелами Божими. 10 Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення. 11 Коли ж вас поведуть на суд до синагоги перед можновладцями й правителями, не турбуйтеся про те, як вам виправдовуватись і що матимете казати. 12 Дух Святий у належний час підкаже вам правильні слова».
Притча про багатія
13 Хтось із натовпу попросив Його: «Вчителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною батьковою спадщиною!» 14 Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?» 15 І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого».
16 І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила. 17 Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?” 18 А потім вирішив: „я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро”. 19 Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”.
20 Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?” 21 Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють».
Дбайте насамперед про Царство Небесне
(Мт. 6:25-34, 19-21)
22 Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє. 23 Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло—одягу! 24 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
25 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину. 26 Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим? 27 Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони. 28 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
29 Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете. 30 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте.
31 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть. 32 Не бійся, отаро мала, бо Отцеві вашому було приємно дати вам Царство Своє. 33 Продайте майно своє і роздайте гроші бідним. Заводьте собі гаманці, що не старіють, тобто збирайте скарби неминущі на Небі, де їх злодій не дістане й міль не сточить. 34 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде».
Притча про доброго слугу
(Мт. 24:42-44)
35 «Будьте завжди напоготові, не гасіть світла. 36 Будьте такі ж, як слуги, які чекають повернення хазяїна з весільного бенкету, щоб, коли він прийде й постукає в двері, негайно йому відчинити. 37 Щасливі ті слуги, яких господар застане напоготові, коли прийде. Правду кажу вам: тоді він сам підпережеться, посадить слуг за стіл і прислуговуватиме їм. 38 Навіть якщо він з’явиться опівночі або пізніше, щасливі ті слуги, які чекатимуть на нього.
39 Та будьте певні: якщо б господар знав, о котрій годині прокрадеться злодій, то пильнував би й не дозволив тому вдертися до хати. 40 Ось чому й вам слід бути напоготові, бо Син Людський прийде тоді, коли ви Його не чекатимете».
Будьте мудрими слугами
41 Тоді Петро запитав: «Господи, цю притчу Ти розповів для нас чи для всіх?» 42 Господь відповів йому: «А хто є тим вірним і розсудливим слугою, якого господар поставив над усіма іншими слугами, щоб він вчасно годував їх. 43 Щасливий той слуга, якого хазяїн застане в ту мить, коли він саме виконуватиме свій обов’язок. 44 Істинно кажу вам, що господар призначить його управляти своїм маєтком.
45-46 Уявіть собі навпаки, поганого слугу, який говорить сам собі: „Мій господар забарився”,—і тоді почне бити інших слуг: чоловіків і жінок, почне об’їдатися й пиячити, та господар слуги повернеться того дня, коли той його не чекатиме, і тієї години, що слуга не сподіватиметься, та жорстоко покарає[d] його і призначить йому місце серед непокірних. 47 Слуга, який знає волю господаря свого, але не завжди готовий виконати її, і не робить того, чого вимагає хазяїн, буде суворо покараний.
48 Тому ж, хто не знав волі господаревої та вдіяв щось проти неї, кара буде меншою. Бо кому більше дано, від того більше й очікується. Люди зазвичай вимогливіші до тих, кому вони багато довірили».
Ісус прийшов, щоб розділити людей
(Мт. 10:34-36)
49 «Я прийшов, щоб запалити вогонь на землі. І як же Я прагну, щоб він мерщій розгорівся! 50 Я маю прийняти хрещення[e], і як тяжко буде, доки це не сповниться! 51 Ви думаєте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю? Ні! Кажу вам, Я прийшов, щоб розділити людей.
52 Кажу так, бо відтепер п’ятеро членів однієї родини повстануть один проти одного: троє повстануть проти двох, а двоє—проти трьох.
53 Вони будуть розділені:
батько проти сина, а син проти батька;
мати проти дочки, а дочка проти матері;
свекруха проти невістки, а невістка проти свекрухи».
Розумійте що трапиться нині
(Мт. 16:2-3)
54 І промовив Ісус до людей: «Коли ви бачите, як з заходу надходить хмара, ви тут же кажете: „Дощ збирається”. І справді згодом починає дощити. 55 Коли ж налітає південний вітер, ви кажете: „Буде спека”. І справді настає засушлива погода. 56 Лицеміри! Ви знаєте, як розтлумачити різноманітні явища на землі й на небі. То чому ж так сталося, що ви не здатні розтлумачити події нинішніх часів?»
Завжди намагайтеся владнати суперечки миром
(Мт. 5:25-26)
57 «Чому ти не можеш розсудити для себе, що є справедливим? 58 Якщо хтось позиває тебе до суду, намагайся владнати з ним справу перш, ніж ви туди прийдете. А як не залагодите, то стояти вам перед суддею, та той може віддати тебе у руки вартових і кинути тебе до в’язниці. 59 Повір, не вийти тобі звідти, доки не сплатиш усе, що заборгував до останнього грошу».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International