M’Cheyne Bible Reading Plan
Служба левитів у храмі
23 Коли Давид постарів і життя його підходило до кінця, він зробив свого сина Соломона царем над Ізраїлем.
2 Давид зібрав усіх старійшин Ізраїлю, священиків та левитів. 3 Левитів тридцяти років і старше було перелічено, і кількість їх становила тридцять вісім тисяч чоловік. 4 Із них двадцять чотири тисячі були призначені наглядачами за робітниками в храмі Господньому, а шість тисяч мали бути урядниками та суддями. 5 Чотири тисячі було призначено служителями брам, а чотири тисячі мали воздавати хвалу Господу на інструментах, які Давид зробив для восхваління Господа.
6 Давид розділив їх на групи згідно з родами синів Левія: Ґершона, Когата й Мерарі.
Група Ґершонового роду
7 Ті, хто належав до ґершоніїв: Ладан та Шимей.
8 Сини Ладана: Єгіел, перший, Зетам і Йоїл—всього троє.
9 Сини Шимея: Шеломот, Газіел та Гаран—троє. Це були голови сімей Ладана.
10 І сини Шимея: Ягат, Зиза, Єуш і Верія. Ці четверо були синами Шимея. 11 Ягат був перший, Зиза—другий, а Єуш та Верія не мали багато синів, отож їхній родовий дім було призначено як один.
Група Когатового роду
12 Сини Когата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіел—четверо.
13 Сини Амрама: Аарон та Мойсей. Аарон мав особливе становище. Він та його нащадки навіки були посвячені в найсвятішому місці для спалювання запашного куріння перед Господом, для проведення служби та благословення Його іменем навіки.
14 Щодо Мойсея, людини Божої, його синів було пораховано разом з коліном Левія. 15 Сини Мойсея: Ґершон та Еліезер. 16 Син Ґершома: Шевуел—старший. 17 Сини Еліезера: Регавія—перший. Еліезер не мав більше синів, а синів Регавії було багато.
18 Сини Іцгара: Шеломит—перший.
19 Сини Хеврона: Єрія—перший, другий Амарія, третій Ягазіел, четвертий Єкамеам.
20 Сини Уззіела: Михей—перший, другий Ішия.
Група Мерарієвого роду
21 Сини Мерарі: Маглі та Муші. Сини Маглі: Елеазар та Кіш.
22 Елеазар помер, не маючи синів, він мав лише дочок. Їхні брати, сини Кіша, одружилися з ними.
23 Сини Муші: Маглі, Едер та Єремот—троє.
Праця левитів
24 Це були нащадки Левія—голови сімей, які були записані в родоводі поіменно, згідно з родами. Вони мали правити службу в храмі Господньому—ті, кому виповнилося двадцять років, і старші.
25 Бо сказав Давид: «Господь Бог Ізраїлю дав спокій Своєму народу і поселився в Єрусалимі навічно. 26 І тому левитам не доведеться переносити намет і всіляке начиння, необхідне для богослужіння».
27 Отож згідно з останнім наказом Давида левитів було пораховано—від двадцяти років і старше.
28 В їхні обов’язки входило допомагати Аарону в службі в храмі Господньому. Вони відповідали за подвір’я та бічні кімнати, за чистоту всього священного начиння та за всіляку роботу в домі Божому. 29 Також вони відповідали за покладання хліба, за борошно для хлібних жертв, за опрісноки, за печиво, за хлібці, а також за їхню кількість і міру. 30 Вони також мали щодня стояти вранішню відправу, щоб дякувати Господу й восхваляти Його, те ж саме й під час вечірньої відправи, 31 а ще приносити жертви всеспалення Господу щосуботи, кожного нового місяця та на свята, у призначені для того дні повсякчасно перед Господом. 32 Мали вони дотримуватися правил щодо намету зібрання і святого місця та виконувати розпорядження синів Аарона, своїх братів по службі в храмі Господа.
Не повторюймо гріхів
4 Ісус витерпів тілесні страждання, тож озбройтеся й ви такими самими думками, які мав Христос. Бо той, хто виніс фізичні страждання, перестає грішити. 2 Решту свого земного життя присвятить не тілесним бажанням, а виконанню волі Божої. 3 Досить довго ви прожили як ті безбожники в розпусті, хіті, пияцтві, гулянках й огидному поклонінні бовванам.
4 Тепер ваші так звані «друзі» дивуються тому, що ви більше не живете розпусно разом з ними, і тому вони зводять на вас наклепи. 5 Але ж згодом, вони відповідатимуть за свої вчинки перед Богом, Котрий готовий судити і живих, і мертвих. 6 Ось воління Боже: Добра Звістка проповідуватиметься людям ще до їх смерті, щоб вони могли отримати нове життя через Духа[a].
Служіть одне одному
7 Наближається час, коли всьому настане кінець. Тож будьте розсудливі й стримані, це допоможе вам у молитвах ваших. 8 Але найголовніше за все—любіть одне одного палкою любов’ю, бо щира любов допомагає людям прощати багато гріхів. 9 Будьте гостинні одне до одного без нарікань. 10 Кожен із вас, залежно від того дару, що він отримав від Бога, має використати його для служіння ближньому як добрий розпорядник милості Господньої, виявленої вам у найрізноманітніших її проявах. 11 Хто має дар проповідування, має говорити словами Бога; хто отримав дар служіння, нехай служить з силою, яку дав Всевишній, щоб усім цим вознести хвалу Богу через Ісуса Христа. Слава і влада Йому на віки вічні! Амінь.
Християнське довготерпіння
12 Любі друзі, не дивуйтеся тим тяжким стражданням, які випали на вас, щоб випробувати вашу віру. Не ставтеся до них як до чогось несподіваного. 13 Навпаки, радійте, що ви прилучаєтеся до страждань Христових, бо будете ви радіти й веселитися, коли Він явить славу Свою. 14 Якщо вас принижують і ображають за те, що ви послідовники Христа, то вважайте те благословенням, бо славний Дух Божий із вами. 15 Нехай ніхто з вас не страждає тому, що він вбивця злодій, чи злочинець або як людина, яка втручається в чужі справи. 16 Та якщо хтось страждає як послідовник Христа, то нехай не соромиться, а прославляє Бога, бо носить він ім’я Його.
17 Ось настає час суду Божого і розпочнеться він з Божої сім’ї. І якщо він починається з нас, що ж тоді станеться з тими, хто не підкоряється Євангелії Божій?
18 І якщо праведній людині важко спастися,
то що ж буде з грішником?(A)
19 Отож ті, хто страждають з волі Божої, мусять і надалі творити добро і покластися на волю Творця, Якому можна вірити.
Лихі наміри
2 Горе вам, підступні лиходії,
хто вигадує гріховні плани.
Ви замишляєте лихе в своїх ліжках,
та здійснюєте ці наміри з вранішнім сонцем,
тому що ви маєте силу здійснити злобні наміри свої.
2 Ви прагнете землі й забираєте її,
ви хочете будинків й загарбуєте їх,
ви чините насильство людині та дому її,
людині й тому, що вона у спадок має.
Господь задумує кару над людьми
3 Бо ось що говорить Господь:
«Задумую кару Я проти роду цього лихого,
і від нещастя вас ніщо не порятує[a].
Не будете ви гордо походжати,
адже страшні часи для вас настануть.
4 Люди тоді про вас співатимуть
тужних пісень й промовлятимуть:
„Нас знищено!
Змінив Господь народу мого жереб.
Як міг від мене Він забрати це?
Він нечестивців наділив землею нашою.
5 І ось чому, коли за жеребом ділити землю будуть,
із вас нікого не залишиться,
хто б міг дістати свою частку”».
Михея просять не проповідувати
6 І проповідують вони:
«Не проповідуй! Не пророкуй цього,
і тоді ганьба не вкриє нас!»
7 Дім Якова говорить:
«Хіба ж у Господа терпець урвався?
Хіба ж Він може так вчинити?
Хіба ж слова Його добра не чинять
тому, хто праведно живе?»
8 «Та ви встаєте, наче ворог, проти Мого народу.
Останню сорочку здираєте з людини мирної,
що повз іде з безпечними думками,
повертаючись з війни[b].
9 Жінок Мого народу
ви із затишних осель прогнали.
В дітей забрали їхніх назавжди благословення,
що дав Я їм.
10 Вставайте й геть ідіть,
бо зруйнували ви цю землю вщент,
тож тут вам не спочити.
За вашу нечестивість буде вигублена країна ця!
Тож велика руїна настане в ті часи!
11 Ці люди не бажають слухати Мене,
але якщо якийсь шахрай їм брехати стане,
то вони залюбки повірять йому.
Вони, навіть, приймуть того лжепророка,
який їм скаже: „Настануть кращі часи,
коли буде досхочу вина і пива”.
Господь збере Свій народ
12 Я справді вас зберу, народе Якова, усіх.
Я справді позбираю рештки Ізраїлю.
Я позбираю їх разом, немов овець в отару,
мов череду налякану у загорожу,
тож наповниться земля галасом багатьох народів.
13 Той, хто проломиться крізь огорожу,
стане поперед ними.
Вони проломляться і крізь ворота вийдуть.
Господь ітиме їхній перед ними».
Повчання Ісуса про молитву
(Мт. 6:9-15)
11 Якось Ісус молився у віддаленому місці, та коли Він закінчив, один із учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися. Адже й Іоан навчав цього своїх учнів». 2 Тоді Ісус відповів: «Коли молитеся, кажіть так:
„Отче наш [Небесний][a],
хай святиться ім’я Твоє.
Нехай прийде Царство Твоє.
[Нехай буде воля Твоя,
як на Землі, так і на Небі].
3 Дай нам наш хліб[b] щоденний.
4 Прости гріхи наші, як ми прощаємо тим,
хто завинив перед нами.
І не введи нас у спокусу,
[а спаси від лукавого]”»[c].
Просіть Отця Небесного
(Мт. 7:7-11)
5 По тому Ісус додав: «Уявіть собі, що ви маєте друга й приходите до нього опівночі з проханням: „Друже, позич мені три хлібини. 6 До мене щойно прийшов один із друзів. Він з дороги, а я не маю чим пригостити його”. 7 І уявіть, що ваш друг відповідає вам з-за дверей: „Відчепися! Двері замкнуті. Мої діти і я вже в ліжку. Не вставати ж мені тепер, аби щось там тобі дати!”
8 Істинно кажу вам: хоч він і не підведеться, щоб дати вам хліб заради вашої дружби, але встане й дасть те, що ви просите, якщо будете наполегливі.
9 То ж кажу вам: просіть, і Бог дасть вам, шукайте і знайдете, стукайте і вам відчинять. 10 Бо кожен, хто просить—отримає; хто шукає—знайде, а двері завжди відчиняться тим, хто стукає.
11 Чи є такий батько, який дасть сину гадюку, коли той проситиме риби? 12 Якщо ж син яйце проситиме, то чи дасть йому батько скорпіона? Ніколи! 13 Отже, коли ви, лихі й недобрі люди, знаєте, як зробити добрий дарунок дітям своїм, то наскільки ж вірніше те, що Отець Небесний обдарує Духом Святим усіх, хто просить!»
Влада Ісусова—від Бога
(Мт. 12:22-30; Мк. 3:20-27)
14 Одного разу Ісус вигнав нечистого духа з чоловіка, який був німим. Сталося так, що коли нечистий вийшов із німого, той почав говорити. Натовп навколо був вражений. 15 Але деякі з натовпу казали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів!»
16 Деякі інші, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа. 17 Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине. І розвалиться та родина, що поділена сама проти себе. 18 Якщо сатана воюватиме супроти самого себе (як ви кажете), як тоді встоїть його царство? Я питаю про це тому, що ви кажете, ніби Я виганяю нечистих владою Вельзевула[d]. 19 А якщо Я виганяю нечистих силою Вельзевула, то чиєю владою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими! 20 З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих Божою силою, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
21 Коли дужий і добре озброєний чоловік стереже свій маєток, тоді майно його в безпеці. 22 Та якщо раптом хтось дужчий нападе й переможе, то забере собі зброю й обладунки, на які господар розраховував, щоб захистити себе, і зробить з ними все, що йому забажається.
23 Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає».
Про порожню людину
(Мт. 12:43-45)
24 «Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку. І не знайшовши, говорить: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”. 25 Отже, він повертається і знаходить місце своє виметеним і прибраним. 26 Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу».
Блаженний, хто слухає Слово Боже
27 І от коли Він усе це говорив, одна жінка з натовпу раптом вигукнула Йому: «Блаженне черево, що народило Тебе, і груди, що годували Тебе!» 28 Та Він відповів: «Ліпше сказати: блаженний той, хто слухає Слово Боже й дотримується його!»
Деякі люди не вірять владі Ісуса
(Мт. 12:38-42; Мк. 8:12)
29 Оскільки натовп зростав, Ісус почав говорити: «Тільки лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійснено, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони[e]. 30 Бо так само, як Йона був знаменням для ниневитян, так і Син Людський буде знаменням для цього покоління.
31 В Судний День цариця Півдня[f] стане проти людей цього покоління й засудить їх, бо вона сама прийшла здалеку, щоб послухати мудрості Соломонової. А тут є Хтось[g] величніший ніж Соломон. 32 Люди Ниневії стануть на Суді проти цього покоління й засудять його, бо вони розкаялися у відповідь на проповіді Йони. А тут же є Хтось величніший ніж Йона».
Живіть у світлі
(Мт. 5:15; 6:22-23)
33 «Ніхто не ставить запалений світильник у таємному місці або під перевернуту посудину. Навпаки, його ставлять на підставку, щоб кожен, хто зайде в приміщення, бачив світло. 34 Око—єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві. 35 Тож стережіться, щоб світло в вас не перетворилося на темряву! 36 Якщо ж усе тіло ваше сповнене світла, і не має темних закутків, то буде так, ніби світильник осяяв вас своїм промінням».
Ісус викриває фарисеїв
(Мт. 23:1-36; Мк. 12:38-40; Лк. 20:45-47)
37 Коли Ісус замовк, один з фарисеїв запросив Його пообідати разом. Ісус увійшов до його оселі й зайняв місце за столом. 38 Фарисей побачив, що Ісус не омив руки[h] перед їжею, й здивувався.
39 Та Господь сказав йому: «Ви, фарисеї, миєте чаші й тарілки ззовні, але зсередини ви повні жадоби й лиха. 40 Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє? 41 Намагайтеся очистити себе зсередини. Не обминайте бідних, та буде вам повне очищення. 42 Та горе вам, фарисеї, бо віддаєте десятину з рути, м’яти і всяких інших садових рослин[i], але оминаєте Закон і любов до Бога. Але ж саме Закон і любов до Господа повинні бути головними. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше.
43 Горе вам, фарисеї, бо любите ви займати найпочесніші місця в синагогах, любите, щоб вас шанобливо вітали на базарах. 44 Горе вам, бо ви, як непомічені могили—люди зверху ходять по них і не знають цього».
Ісус викриває законників
45 Вислухавши всі ці слова, один із законників озвався: «Вчителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш».
46 Ісус відповів: «Горе й вам, законники, бо ви встановлюєте суворі правила, котрих важко дотримуватися, та звалюєте на людей цей непосильний тягар[j], а самі й пальцем не поворухнете, щоб полегшити ту ношу. 47 Горе вам, бо ви будуєте могили пророкам, але це ж ваші пращури вбили їх. 48 Тож ви засвідчуєте свою згоду з діями ваших предків, бо вони вбивали, а ви будуєте могили.
49 Щодо цього, то мудрість Божа також твердила: „Я пошлю до них пророків і апостолів[k], і декого з них люди вб’ють, а інших переслідуватимуть”. 50-51 Тож цей рід заплатить за кров усіх пророків, пролиту з часів створення світу—від крові Авеля до крові Захарії[l], вбитого між вівтарем та храмом Божим. Так, кажу вам: цьому родові доведеться заплатити за все.
52 Горе вам, законники, бо ви забрали від людей ключ до знання Бога. Ви самі не входите і перешкоджаєте іншим—тим, хто прагне».
53 Коли Ісус виходив звідти, книжники і фарисеї були вороже налаштовані до Нього і тиснули на Ісуса різноманітними запитаннями. 54 Вони чекали, щоб зловити Його на слові.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International