M’Cheyne Bible Reading Plan
Перепис народу
26 Після страшної моровиці Господь сказав Мойсею та Елеазару, сину священика Аарона: 2 «Перелічіть усю громаду народу ізраїльського за родами їхніми: всіх чоловіків Ізраїлю від двадцяти років і старше, що здатні служити у війську».
3 Тож Мойсей та священик Елеазар звернулися до них на рівнинах Моаву біля Йордану, проти Єрихона. І сказали вони: 4 «Перелічіть кожного чоловіка віком від двадцяти і старше, як Господь наказав Мойсею та народу Ізраїлю, коли вони вийшли із землі Єгипетської».
5 Рувим був первістком Ізраїлю. Нащадки Рувима:
від Ханоха—рід ханохіїв,
від Паллу—рід паллуїв;
6 від Хезрона—рід хезроніїв,
від Кармія—рід карміїв.
7 Це роди Рувима. Число порахованих було сорок три тисячі сімсот тридцять чоловік.
8 Еліав був сином Паллу. 9 Синами Еліава були Немуел, Датан і Авірам. Це були ті самі Датан та Авірам, обрані з громади, що бунтували проти Мойсея та Аарона разом з прибічниками Кори, коли повстали проти Господа. 10 Земля тоді роззявила пащу й проковтнула їх разом з Корою; ця зграя загинула, коли вогонь пожер двісті п’ятдесят чоловік, і вони стали пересторогою для інших. 11 Але сини Кори не померли.
12 Оце нащадки Сімеона родами їхніми:
від Немуела—рід немуеліїв;
від Яміна—рід яминіїв;
від Якина—рід якиніїв;
13 від Зери—рід зераїв;
від Шаула—рід шауліїв.
14 Це були роди Симеона. Вони налічували двадцять дві тисячі двісті чоловік.
15 Ось нащадки Ґада за родами їхніми:
від Зефона—рід зефоніїв;
від Хаґґі—рід хаґґіїв;
від Шуні—рід шуніїв;
16 від Озні—рід озніїв;
від Ері—рід еріїв;
17 від Арода—рід ародіїв;
від Арелі—рід ареліїв.
18 Це були роди Ґада. Вони налічували сорок тисяч п’ятсот чоловік.
19 Синами Юди були Ер та Онан. Ер та Онан померли в землі Ханаанській. 20 Ось нащадки Юди за їхніми родами:
від Шелаха—рід шелаїв;
від Переза—рід перизійців;
від Зери—рід зераїв.
21 Ось нащадки Переза:
від Хезрона—рід хезроніїв;
від Хамула—рід хамуліїв.
22 Це були роди Юди. Вони налічували сімдесят шість тисяч п’ятсот чоловік.
23 Ось нащадки Іссаха́ра за їхніми родами:
від Толи—рід толіїв;
від Пуа—рід пуаїв;
24 від Яшува—рід яшувіїв;
від Шимрона—рід шимроніїв.
25 Це були роди Іссаха́ра. Вони налічували шістдесят чотири тисячі триста чоловік.
26 Ось нащадки Завулона за їхніми родами:
від Середа—рід середіїв;
від Елона—рід елоніїв;
від Яглеела—рід яглееліїв.
27 Це були роди Завулона. Вони налічували шістдесят тисяч п’ятсот чоловік.
28 Ось сини Йосипа за їхніми родами: Манассія та Ефраїм. 29 Ось нащадки Манассії:
від Макіра—рід макіріїв (Макір був батьком Ґілеада);
від Ґілеада—рід ґілеадців.
30 Оце були нащадки Ґілеада:
від Іезера—рід іезеріїв;
від Хелека—рід хелекіїв;
31 від Азріела—рід асріеліїв;
від Сихема—рід сихеміїв;
32 від Шеміда—рід шемідіїв;
від Хефера—рід хеферіїв.
33 Зелофехад був сином Хефера. Він синів не мав, лише дочок. Імена дочок Зелофехада були: Махла, Ноа, Гоґла, Милка і Тирца.
34 Це були роди Манассії. Вони налічували п’ятдесят дві тисячі сімсот чоловік.
35 Ось нащадки Ефраїма за їхніми родами:
від Шутели—рід шутелаїв;
від Векера—рід векеріїв;
від Тагана—рід таганіїв.
36 Ось нащадки Шутели:
від Ерана—рід ераніїв.
37 Це були роди Ефраїма. Вони налічували тридцять дві тисячі п’ятсот чоловік.
Це були нащадки Йосипа за їхніми родами.
38 Ось нащадки Веніамина за їхніми родами:
від Бели—рід белаїв;
від Ашбела—рід ашбеліїв;
від Агірама—рід агіраміїв;
39 від Шуфама—рід шуфаміїв;
від Гуфама—рід гуфаміїв.
40 Синами Бели були Ард і Нааман;
від Арда—рід ардіїв;
від Наамана—рід нааманіїв.
41 Це були роди Веніамина. Вони налічували сорок п’ять тисяч шістсот чоловік.
42 Ось нащадки Дана за їхніми родами:
від Шугама—рід шугаміїв.
Це були нащадки Дана за їхніми родами. 43 Всього перелічених з роду шугаміїв було шістдесят чотири тисячі чотириста чоловік.
44 Ось нащадки Ашера за їхніми родами:
від Імни—рід імнаїв;
від Ішві—рід ішвіїв;
від Верії—рід веріїв.
45 Від нащадків Верії:
від Хевера—рід хеверіїв;
від Малкіела—рід малкіеліїв.
46 (Ім’я дочки Ашера було Сера). 47 Це були роди Ашера. Вони налічували п’ятдесят три тисячі чотириста чоловік.
48 Ось нащадки Нафталі за їхніми родами:
від Ягзеела—рід ягзееліїв;
від Ґуні—рід ґуніїв;
49 від Єзера—рід єзеріїв;
від Шиллема—рід шиллеміїв.
50 Це були роди Нафталі. Вони налічували сорок п’ять тисяч п’ятсот чоловік.
51 Всього народ Ізраїлю налічував шістсот одну тисячу сімсот тридцять чоловік.
52 Господь сказав Мойсею: 53 «Землю поділено буде між ними як спадщину поіменно. 54 Для більших зроби більшу спадщину, для менших—меншу. Кожному дадуть його спадщину за кількістю. 55 Але земля розподілятиметься за жеребом. Вони успадковують її за іменами своїх колін. 56 Спадщина кожного, незважаючи великий чи малий, розподілятиметься за жеребом».
57 Ось левити, яких пораховано було за їхніми родами:
від Ґершона—рід гершоніїв;
від Когата—рід когатіїв;
від Мерарі—рід Мераріїв.
58 Це також роди Левія:
рід Левнія;
рід Хеврона;
рід Маглі; рід Мушія;
рід Кори.
Когат був батьком Амрама. 59 Ім’я Амрамової дружини було Йогевед, дочка Левія, яка народилась у Левія в Єгипті. Вона народила Амрамові Аарона, Мойсея та їхню сестру Міріам.
60 У Аарона народилися Надав, Авігу, Елеазар та Ітамар. 61 Надав та Авігу померли, коли приносили негідний вогонь перед Господом.
62 Усіх же порахованих хлопчиків та чоловіків віком від одного місяця і старше було двадцять три тисячі, бо їх не було пораховано серед решти народу Ізраїлю, адже їм не дісталося спадщини поміж народу Ізраїлю.
63 Це були люди, пораховані Мойсеєм та священиком Елеазаром, які переписали народ Ізраїлю на рівнинах Моаву, біля Йордану, навпроти Єрихона. 64 Між ним не було вже жодного з тих, кого рахували Мойсей з Аароном, які переписували народ Ізраїлю в пустелі Синай. 65 Бо Господь сказав проти них: «Вони помруть у пустелі. Ніхто з них не лишиться в живих, крім Калева, сина Єфунне, та Ісуса, сина Навина».
69 Для диригента. На мелодію «Лілії». Псалом Давидів.
2 Мій Боже, порятуй мене від бід усіх!
Вода мені до самих уст сягає.
3 Нема ногам опори, грузну глибше в мул.
Вже вода змикається над головою,
і хвилі котяться довкіл—ось-ось втону.
4 Я слабну, закликаючи на допомогу,
від крику горло пересохло, боляче очам,
вони даремне Бога виглядали.
5 У мене більше ворогів, аніж на голові волосся.
Ненавидять, згубити ладні безпричинно, брешуть.
Плітки пустили навсібіч, що я крадій,
а потім змусили платить за те, чого не брав я.
6 О Боже, знаєш Ти, що зла я не чинив,
гріхів від Тебе приховати не можу.
7 О Господи мій Всемогутній і Володар,
не допусти, аби мене цурались.
Бог Ізраїлю, не дай їм почуватись прикро,
аби мене цурались Твої вірні.
8 Лице вкриває сором,
то заради Тебе я терплю ганьбу.
9 Стороняться, мов чужака, мене брати,
для кревних родичів немов чужий я.
10 Мене з’їда любов палка до Твого храму,
і дошкуляють боляче пересуди людські.
11 Хоч плачу я, принижений, та вони все докоряють.
12 Коли жалобний одяг надягаю,
усі довкруги на кпин мене здіймають,
13 про мене теревенять на майданах,
п’янички, й ті про мене віршики складають.
14 Але молюся, Господи, Тобі:
прийми мене, я так цього бажаю!
Дай, Боже, відповідь з великою любов’ю,
із рятівною владою Своєю.
15 Тягни ж мене із мулу і не дай піти на дно.
Спаси мене від тих, хто ненависть плекає,
врятуй мене з глибокої води.
16 Не дай зімкнутись хвилям наді мною,
не дай безодні проковтнуть мене,
не дай могильній тьмі запанувати.
17 Господь, дай відповідь мені Своєю доброю любов’ю,
поміть мене, допоможи у милості Своїй!
18 Не відвертай обличчя від Свого раба.
Допоможи мені в біді, не зволікай!
19 Прийди, врятуй мою нужденну душу,
спаси мене від злісних ворогів.
20 Ти знаєш про мою ганьбу, моє безчестя,
Ти бачив кривдників, що так дошкулили мені.
21 Ці докори мене здолали, втратив я надію.
Шукав я співчуття, та не знайшов,
шукав розради в друга—марно.
22 Натомість мав отруєні харчі,
щоб спрагу вгамувати, мені оцет давали.
23 Хай їхня тризна пасткою їм стане.
Нехай наїдки їм застрягнуть в горлі.
24 Хай очі їхні не побачать світла більш ніколи,
хай спини їм назавжди скорчить.
25 Нехай відчують гнів палкий Твій.
26 Зруйнуй оселі їхні, пустку з них зроби,
27 скарай їх, хай світ за очі тікають.
Тоді збагнуть вони, що то є біль та рани.
28 Скарай їх, вони кару заслужили,
не дай спізнати милосердя їм.
29 Зітри їхні ймення із Книги життя,
щоб не було їх поруч з іменами праведних людей.
30 А я сумую і страждаю,
Боже, підніми й спаси!
31 В піснях я славитиму ймення Бога,
Йому співатиму свої хвали.
32 Це Бога втішить більше, ніж воли забиті.
33 Принижені побачать те й зрадіють,
це оживить серця тим,
хто прийшов вклонитись Богу.
34 Адже Господь принижених і бідних помічає,
і виявляє співчуття до в’язнів.
35 Славите Бога, небеса, земля і море
і все, що мешкає у небі, в морі й на землі.
36 Бог принесе Сіону порятунок,
вдихне нове життя в міста Юдеї.
Заселять землю знову ті, хто нею володіє!
37 Його рабів нащадки володітимуть землею,
там житиме народ, який оспівує Його ім’я.
16 Пошліть ягня правителю землі із Сели через край пустельний на гору дочки Сіону.
2 Дочки Моава на переправі Арнона,
товктимуться, мов перелітна зграя,
немов пташата, викинуті із гнізда.
3 Вони говорять:
«Дай пораду, рішення прийми!
У полуденну спеку дай нам тінь, мов уночі».
Сховай зневажених, не вишли втікачів у заслання!
4 Дозволь з Моава викинутим поселитись з вами.
Нехай сховаються тут від свого руйнівника!
Коли припиниться грабіжництво в Моаві,
коли не стане вже розрухи,
коли вже зникнуть ті, хто землю плюндрує.
5 Тоді зведуть любовно й віддано престол,
і возсідатиме на ньому праведник в Давидовім наметі[a],
судитиме й шукати справедливість буде, до правди вправний.
6 Ми чули, що народ Моава надзвичайно гордий
у своїй писі, своєму гонорі й сваволі.
Вони мають довгі язики й нахваляються марно.
7 Тож хай Моав тужить,
хай кожен оплакує Моав.
Хай побиваються, прибиті горем,
за пирогами з родзинками з Кір-Гарешета[b].
8 Ні виноградники Хешбона,
ні лози Сівми рости не можуть.
Володарі народів їх зрубали,
а вони розкинулися аж до міста Язера.
Вони в пустелі виросли,
а їхні пагони без перешкоди потяглися і перетнули море.
Тужна пісня про Моав
9 Тому і я, як жителі Язера,
оплакувати буду виноградник Сівми.
Сльозами я заллю Хешбон та Елеале.
Не милуватимуся вже дозрілими плодами,
бо на сади, в поля прийшла війна.
10 Не чуть пісень, ні вигуків веселих
у полях родючих.
Ніхто не чавить молоде вино в давильні.
Замовкнути звелів я збирачам врожаю.
11 Тому і тужить серце за Моавом, наче арфа,
за Кір-Харесетом[c] сумую я.
12 Коли з Моава люди прийдуть поклонитись,
притомлені, піднімуться туди, де шану віддають,
коли дістануться до місць святих, щоби молитись,
не в змозі будуть слово вимовить вони.
13 Таким було слово Господа про Моав у минулому. 14 А тепер Господь говорить ось що: «Через три роки, мов роки найманого робітника, потьмариться слава Моава, хоч і велелюдна ця країна. Але залишиться небагато людей, слабких людей».
Не повторюймо гріхів
4 Ісус витерпів тілесні страждання, тож озбройтеся й ви такими самими думками, які мав Христос. Бо той, хто виніс фізичні страждання, перестає грішити. 2 Решту свого земного життя присвятить не тілесним бажанням, а виконанню волі Божої. 3 Досить довго ви прожили як ті безбожники в розпусті, хіті, пияцтві, гулянках й огидному поклонінні бовванам.
4 Тепер ваші так звані «друзі» дивуються тому, що ви більше не живете розпусно разом з ними, і тому вони зводять на вас наклепи. 5 Але ж згодом, вони відповідатимуть за свої вчинки перед Богом, Котрий готовий судити і живих, і мертвих. 6 Ось воління Боже: Добра Звістка проповідуватиметься людям ще до їх смерті, щоб вони могли отримати нове життя через Духа[a].
Служіть одне одному
7 Наближається час, коли всьому настане кінець. Тож будьте розсудливі й стримані, це допоможе вам у молитвах ваших. 8 Але найголовніше за все—любіть одне одного палкою любов’ю, бо щира любов допомагає людям прощати багато гріхів. 9 Будьте гостинні одне до одного без нарікань. 10 Кожен із вас, залежно від того дару, що він отримав від Бога, має використати його для служіння ближньому як добрий розпорядник милості Господньої, виявленої вам у найрізноманітніших її проявах. 11 Хто має дар проповідування, має говорити словами Бога; хто отримав дар служіння, нехай служить з силою, яку дав Всевишній, щоб усім цим вознести хвалу Богу через Ісуса Христа. Слава і влада Йому на віки вічні! Амінь.
Християнське довготерпіння
12 Любі друзі, не дивуйтеся тим тяжким стражданням, які випали на вас, щоб випробувати вашу віру. Не ставтеся до них як до чогось несподіваного. 13 Навпаки, радійте, що ви прилучаєтеся до страждань Христових, бо будете ви радіти й веселитися, коли Він явить славу Свою. 14 Якщо вас принижують і ображають за те, що ви послідовники Христа, то вважайте те благословенням, бо славний Дух Божий із вами. 15 Нехай ніхто з вас не страждає тому, що він вбивця злодій, чи злочинець або як людина, яка втручається в чужі справи. 16 Та якщо хтось страждає як послідовник Христа, то нехай не соромиться, а прославляє Бога, бо носить він ім’я Його.
17 Ось настає час суду Божого і розпочнеться він з Божої сім’ї. І якщо він починається з нас, що ж тоді станеться з тими, хто не підкоряється Євангелії Божій?
18 І якщо праведній людині важко спастися,
то що ж буде з грішником?(A)
19 Отож ті, хто страждають з волі Божої, мусять і надалі творити добро і покластися на волю Творця, Якому можна вірити.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International