M’Cheyne Bible Reading Plan
Перше Валаамове послання
23 Валаам сказав Валаку: «Споруди мені тут сім жертовників і приготуй мені семеро волів і семеро баранців». 2 Валак зробив, як сказав Валаам. І Валак, і Валаам принесли по волу та по баранові на кожному вівтарі.
3 Тоді Валаам сказав Валаку: «Стань біля своєї жертви всеспалення, а я піду, можливо Господь вийде на зустріч зі мною. Хоч би що Він мені сказав, я розповім тобі». Тож пішов він на голу верхівку гори.
4 Бог явився Валааму, і той сказав Йому: «Я спорудив сім жертовників і приніс по волу та по баранові на кожному вівтарі».
5 Господь вклав слова в уста Валааму, мовлячи: «Повертайся до Валака і скажи це йому».
6 Тож Валаам повернувся до нього, аж ось Валах стоїть біля своєї жертви всеспалення разом з усіма старійшинами Моаву. 7 Тож Валаам мовив пророцтво своє:
«Привів мене Валак, моавський цар
з Арама, зі східних гір:
„Приходь, і Якова за мене прокляни.
Приходь, ганьбою вкрий Ізраїль”.
8 Та як я можу клясти тих,
кого Господь не проклинає?
Як можу я зганьбити тих,
кого не зганьбив Господь?
9 З гірських вершин я бачу їх,
і з пагорбів дивлюся я на них.
Вони ж бо той народ, який живе окремо
і не вважає себе одним із інших.
10 Хто здатний полічити Якова народ?
Вони численні, наче той пісок.
Хто може чверть Ізраїлю бодай порахувати?
Нехай я помру смертю праведника,
нехай кінець мій буде, як у них!»
11 Валак сказав Валааму: «Що ти зробив зі мною? Я тебе привів, щоби проклясти ворогів моїх, а ти їх взяв і благословив».
12 А Валаам відповів йому: «Чи не мушу я ретельно передати те, що Господь вклав в уста мої?»
13 Тоді Валак сказав йому: «Ходімо зі мною в інше місце, звідки ти зможеш побачити їх. Ти побачиш лише частину їх. Усіх їх ти не побачиш. Прокляни їх для мене звідти».
14 Тож узяв він Валаама на поле Зофима на верхівці Пізґи. І спорудив він сім жертовників, і приніс вола й барана на кожному вівтарі. 15 І сказав він Валаку: «Стань поряд зі своєю жертвою всеспалення тут, поки я піду зустрітися з Господом».
16 Явився Господь Валааму, вклав слова в уста йому і сказав: «Повернись до Валака і скажи це йому».
17 Отже, повернувся Валаам до Валака, аж той стоїть там біля своєї жертви всеспалення з усіма старійшинами Моаву. І запитав його Валак: «Що сказав Господь?»
Друге Валаамове послання
18 І мовив Валаам своє пророцтво:
«Устань, Валаку, і слухай.
Почуй мене, о сину Зиппорів.
19 Бог не людина, що неправду каже,
не син людський, що рішення міняє.
Чи мовить він, а потім те не зробить?
Чи обіцяє і не виконує?
20 Отримав я наказ благословити.
Він благословив, тож не спроможний я змінити це.
21 Не буде Якову невдачі.
Не буде лиха для Ізраїлю.
Господь Бог його з ним.
Його, як царя, серед них величають.
22 Бог, Який із Єгипту їх вивів,
для них, мов буйвол дужий.
23 Немає жодних чар проти Якова.
Немає жодного чаклунства проти Ізраїлю.
То кажуть про Якова і про Ізраїль:
„Погляньте, що Бог зробив!”
24 Встає народ цей, мов левиця,
немов той лев, вони встають.
Не ляже він, аж поки здобичі не з’їсть,
і не нап’ється крові тих, кого убив».
25 Тоді Валак сказав Валааму: «Не проклинай їх, але ж і не благословляй!»
26 Валаам відповів Валаку: «Хіба не казав я тобі: „Я зроблю все, що Господь мені звелить?”»
27 Отже, Валак сказав Валааму: «Ходімо, я відведу тебе до іншого місця. Може, воно задовольнить Господа, і ти проклянеш їх звіти». 28 Тож Валак привів Валаама на верхівку гори Пеор, оберненої до пустелі.
29 Тоді Валаам промовив до Валака: «Споруди для мене сім жертовників тут і приготуй для мене семеро волів і семеро баранів». 30 Тож Валак зробив, як сказав Валам і приніс він вола й барана на кожному вівтарі.
64 Для диригента. Псалом Давидів.
2 Послухай моє слово, Боже,
і захисти від люті ворогів!
3 Сховай мене від замислів лихих людців,
врятуй від їхніх намірів нечесних.
4 В них язики, мов вигострений меч,
гіркі слова у них, мов влучні стріли, вилетіть готові.
5 Без попередження, зі схованки в кущах,
не розбираючись, чи щира то людина,
вони готові вбити її.
6 Одне одного підбадьорюють вони словами злими,
коли замислюють розкинуть сіті зради.
«Ніхто нас не побачить»,—кажуть так.
7 Свої підступні пастки приховавши,
вони шукають жертв собі.
Людина—потайна, закрите її серце.
8 Та Бог також Свою стрілу пускає,
тоді підтятий, упаде нараз запеклий ворог.
9 Бог може так зробити,
що ворог попаде у власну пастку.
І заніміє той, хто це побачить.
10 А потім зрозуміє, що там сталось,
про Божі діла почне оповідати.
11 Бог праведника щастям наділяє.
Бо чоловік той покладається на Бога,
тож чесні люди Бога прославляють.
65 Для диригента. Псалом Давидів. Хвальна пісня.
2 О Боже на Сіоні, Тебе я величаю,
Тобі я віддаю усе, що обіцяв.
3 Увесь народ пройде перед Тобою,
й молитви наші Ти почуєш.
4 Коли гріхи обтяжують нам душу,
Ти їх знімаєш з нас.
5 Щасливий той, кого обрав ти, Боже,
хто прославлятиме Тебе в Твоєму храмі.
Ми маємо усе в священному Твоєму храмі.
6 Ти Той, Хто нас рятує, Боже, відповідаєш нам,
приносиш перемогу величною Своєю міццю.
7 Він підперезаний Своєю владою,
Він гори нагромадив.
8 Він усмирив бурхливе море, заспокоїв хвилі грізні,
й народів грізне невдоволення спинив.
9 В усіх кінцях землі народи вражені всім тим,
що Ти здійснив.
Тобою приголомшені на заході й на сонцесході.
10 Про землю дбаєш, напуваєш Ти її,
і океан, і ріки Ти наповнюєш водою
і робиш життєдайною ту воду.
11 На зорані поля Ти направляєш дощ.
Вологою напоюєш лани, розпушуєш дощами землю
й благословляєш пагінці рости.
12 Ти рік новий стрічаєш щедрим урожаєм,
заповнюєш засіки свіжими дарунками ланів.
13 Рясними травами вкриваються пустелі,
і голі гори пасовиськами стають.
14 Куди не глянь, на пасовиськах вівці,
долини повняться зерном добірним.
Усі співають й веселяться в щасті.
Кара на Вавилон
13 Це гірке послання[a] про Вавилон Ісая, син Амоса, отримав у з’яві. Сказав Господь:
2 «На голій скелі[b] встанови знамено
і всім чимдуж гукни, махни рукою,
хай брамою для знатних громадян пройдуть.
3 Я дав наказ Своїм посвяченим особам,
закликав вояків Своїх—знаряддя Мого гніву,
та руками отих пихатих вояків Я суд вершитиму.
4 Послухайте, в горах луна гримить,
немов зібралася велика громада.
Прислухайтесь, то царства і народів гук,
зливається до бою.
Господь їх Всемогутній закликає,
готує військо до борні.
5 Вони ідуть з країв далеких,
спішать з усіх кінців землі.
Господь і знаряддя Його гніву
готові зруйнувати світ.
6 Тужіть, бо все ближче підступається день Господній.
Господь Всемогутній все зруйнує[c].
7 Ось чому люди від страху зомліють
і втратять хоробрість.
8 Вони будуть нажахані
і, мов породілля, зігнуться, оперезані болем.
Остовпіють одне перед одним,
їхні обличчя паленітимуть, мов вогонь, від сорому.
Господній суд над Вавилоном
9 Погляньте, надходить Господній день,
день жахливий, сповнений люті та гніву,
який перетворить на пустелю світ
і викорінить з нього грішників.
10 Зорі й сузір’я на небесах не світитимуть,
як зійде сонце—буде темним, і місяць не засяє».
11 Сказав Господь: «Я покараю світ за зло,
а лиходіїв за провини.
Я покладу край писі пихатих,
Я зламаю бундючність злочинців.
12 Я зроблю так, що людей буде менше,
ніж щирого золота.
Люди стануть дорожчими ніж золото з Офіру.
13 Для цього я змушу небеса тремтіти,
земля ж задвиготить на місці від гніву Господа Всемогутнього,
коли Він кипітиме від люті.
14 Немов поранені олені, мов вівці без пастуха,
кинуться всі назад до себе додому,
помчать усі в рідну країну.
15 Кожного, кого знайдуть, заріжуть,
кожного спійманого мечем посічуть.
16 Їхніх дітей уб’ють на їхніх же очах,
будинки їхні пограбують,
а дружин їхніх зґвалтують».
17 Сказав Господь: «Послухайте,
Я направлю військо проти них, мидіан,
що не переймаються думками про срібло
і не кохаються в золоті.
18 Їхні стріли поб’ють юнаків;
вони будуть немилосердними до немовлят,
не помилують малечі.
19 Вавилон, найпрекрасніше з усіх царств,
слава і гордість його мешканців, халдеїв[d]—
з ним буде те ж, що й з Содомом та Ґоморрою,
які Бог знищив.
20 Ніхто вже там не житиме,
ніхто більше там не оселиться.
Араби не поставлять шатра,
а пастухи не приженуть овець на відпочинок.
21 Бродитимуть там дикі звірі,
а в їхні будинки наб’ються шакали, страуси,
вибрикуватимуть дикі кози.
22 Вовки витимуть у баштах,
а шакали—в прекрасних палацах.
Хутко наближається його кінець,
дні його життя недовгі».
Вітання
1 Вітання від Петра, апостола Ісуса Христа, до вибраних людей, які живуть далеко від рідної країни, і розкидані по Понтії, Ґалатії, Каппадокії, Азії та Віфінії.
2 Ще з початку світу, згідно з задумом Бога, Отця нашого, через освячення Духом вас було обрано стати Його святим народом. Волею Бога вас було призначено бути слухняними Йому і очищеними завдяки жертовній крові Ісуса Христа.
Благодать і мир нехай вам примножаться!
Віра—коштовніша за золото
3 Благословенний Бог, Отець нашого Господа Ісуса Христа. Великою милістю своєю Він відродив нас до нового життя, яке приносить живу надію завдяки воскресінню Ісуса Христа з мертвих. 4 Це надія на нетлінну, непорочну, нев’янучу спадщину, що чекає нас на небесах.
5 Ви, захищені силою Божою завдяки вірі своїй, знайдете спасіння, яке отримаєте в кінці світу. 6 Радійте з цього, навіть якщо зараз ви й страждаєте від різних випробувань. 7 Випробувана віра ваша—набагато чистіша і коштовніша від золота, яке все ж таки тлінне, хоч і вогнем випробовується. Та коли з’явиться Ісус Христос, бездоганна віра ваша заслужить похвалу, славу і честь.
8 Хоча ви й не бачили Христа, але ви любите Його. Навіть якщо ви зараз не можете побачити Його на власні очі, ви віруєте у Нього і сповнюєтеся невимовною славною радістю. 9 І ви досягнете мети своєї віри—спасіння душ ваших.
10 Пророки ретельно вивчали й розшукували все, що стосується цього спасіння. Вони провіщали про обіцяну нам благодать. 11 Дух Христа сповіщав через тих пророків про страждання, і про майбутню славу, яку отримає Ісус, прийнявши їх. Пророки намагалися збагнути те, про що Дух свідчив: коли це станеться, і яким буде світ у той час. 12 І відкрилося їм, що не собі вони служать, а вам. Це було сповіщено Духом Святим, який зійшов з небес через благовісників. Навіть Ангели бажають дізнатися про все, що знаєте ви.
Заклик до святого життя
13 Тож приготуйте ваш розум для служіння й пильнуйте[a]. Всі надії свої покладіть на благодать, що буде дана вам, коли з’явиться Ісус Христос. 14 У минулому ви не мали того розуміння, яке у вас є тепер, тож ви поводилися відповідно з своїми неблагочестивими бажаннями. Проте зараз, ви стали дітьми Бога, отже будьте слухняні Йому. 15 За прикладом Бога, Який обрав вас, прагніть святості в усіх вчинках своїх. 16 Бо сказано у Святому Писанні: «Будьте святі, тому що Я святий»(A).
17 І якщо називаєте Його Отцем, Який безсторонньо судить вчинки кожного, то живіть з пошаною[b] до Нього, поки перебуваєте на цій землі[c]. 18-19 Ви знаєте, що не тлінним сріблом та золотом вас було викуплено від марного життя, якому ви навчилися від ваших предків, а дорогоцінною кров’ю чистого і непорочного Ягняти—кров’ю Христа. 20 Його було вибрано ще до створення світу, але ж з’явився Він останнім часом лише заради вас. 21 Завдяки Христу ми повірили в Бога. Він воскресив Ісуса з мертвих і дарував Йому славу, тож ваша віра й надія—на Бога.
22 Тепер, коли ви, сприйнявши Слово правди, очистили душі свої для справжньої братньої любові, любіть одне одного палко й від щирого серця. 23 Ви відродилися не від насіння тлінного, а від життєдайного Слова Божого, яке існуватиме вічно.
У Писанні говориться:
24 «Наше життя подібно до дикої квітки,
а слава людська подібна до цвіту.
Трава засохне, цвіт опаде.
25 Але Слово Боже буде жити вічно».(B)
І це Слово є Доброю Звісткою, яка була проповідувана вам.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International