Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
9 Ти на поталу ворогу не кинув, звільнив мене.
10 О Господи, я в небезпеці, зглянься!
Я згорювався, виплакав всі очі,
здавила туга душу й тіло.
11 Життя моє згасає у печалі,
і роки відлітають у журбі.
З’їдає сили почуття провини,
воно вгризається в мої кістки.
12 Від ворогів своїх терплю зневагу,
зневагу від сусідів я терплю,
вже родичі, і ті мене бояться,
на вулиці сахаються мене.
13 Забутий я людьми, неначе вмер я,
так ніби в домі непотрібна річ.
14 Про себе я почув плітки жахливі,
люди їх довкруги плетуть,
коли змовляються, зібравшись, проти мене,
про те, як відібрати моє життя.
15 Але я, Господи, надіюся на Тебе,
і через те кажу я: «Ти—мій Бог».
16 Моє майбутнє Ти в руках тримаєш.
Врятуй мене від ворогів моїх!
Закони про свята
23 І мовив Господь Мойсею: 2 «Скажи дітям Ізраїлю: „Ось Мої свята, особливі Господні свята, на які ви скликатимете священні зібрання.
Субота
3 Шість днів ви працюватимете, а на сьомий буде субота відпочинку, священне зібрання. Ви не повинні працювати. Це субота для Господа, хоч де б ви жили.
Пасха
4 Ось свята Господні, священні зібрання, що ви мусите скликати в належний час. 5 Чотирнадцятого дня першого місяця[a], надвечір святкуватиметься Пасха Господня.
Свято опрісноків
6 П’ятнадцятого дня того ж місяця буде починатися свято Опрісноків Господніх. Ви їстимете хліб, замішений без дріжджів протягом семи днів. 7 Першого дня у вас буде священне зібрання, і ви не повинні працювати. 8 Протягом семи днів приноситимете дари Господу, а сьомого дня будуть у вас священне зібрання, і ви не повинні тоді працювати”».
Змова проти Ісуса
(Мт. 26:1-5, 14-16; Мк. 14:1-2, 10-11; Ін. 11:45-53)
22 Наближалося свято Прісних Хлібів, яке ще називають Пасхою. 2 Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса, але боялися людей.
Юдина зрада
(Мт. 26:14-16; Мк. 14:10-11)
3 І тоді сатана вселився в Юду, якого називали Іскаріотом. Він був одним з дванадцятьох апостолів. 4 Юда прийшов до головних священиків й начальників храмової варти і почав говорити з ними про те, як він може видати їм Ісуса. 5 Ті дуже зраділи й пообіцяли добре заплатити йому за це. 6 Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса, коли навколо Нього не буде натовпу.
Пасхальна вечеря
(Мт. 26:17-25; Мк. 14:12-21; Ін. 13:21-30)
7 Настав день свята Прісних Хлібів[a], коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня. 8 Ісус послав Петра й Іоана, наказавши їм: «Ідіть і приготуйте для нас Пасхальну вечерю».
9 Вони питають: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували вечерю?» 10 Ісус відповів: «Як увійдете в місто, вам зустрінеться чоловік, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде. 11 Та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?” 12 Тоді той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері».
13 Отож Петро та Іоан пішли до міста і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International