Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 В тривожний час нехай Господь озветься,
Бог Якова хай захистить тебе.
3 Підтримку зі святого храму хай пошле Він!
Хай допоможе Він тобі з Сіону.
4 Нехай твої офіри Він згадає,
пожертви хай прийме всі твої. Села
5 Нехай Він дасть всього, чого ти забажаєш,
і все, що ти плануєш, хай здійснить.
6 Радіймо із твоєї перемоги, Боже ім’я![a]
Господь хай виконає всі твої прохання.
7 Тепер я певен, що Господь
дасть перемогу Своєму обранцю-царю[b].
Чому? Бо Він з святих небес озветься
й правицею потужною Своєю
могутню перемогу принесе.
8 У когось колісниці, в когось коні главна сила,
у нас—ім’я Господнє, Бога нашого ім’я!
9 Людці оті впадуть, вони здадуться,
та ми піднімемось і будемо незламні.
10 О Господи, пошли цареві перемогу,
дай відповідь, коли благаємо про поміч!
2 Господи, про Тебе новину почув я,
Господи, я вражений справами Твоїми.
Зроби такі ж великі справи за наших часів,
в найближчі роки дай пізнати їх.
У гніві пам’ятай про милосердя.
3 Приходить із Теману Бог,
Святий з’являється з гори Паран. Села
Всі небеса вкриває Його слава,
земля наповнена пісень хвали Йому!
4 Рука Його сяє промінисто,
вона яскраво випромінює світло.
Бо в руці Його схована міць така.
5 Поперед Нього йде хвороба,
у слід за Ним руйнівник[a] іде.
6 Всевишній став судити землю;
Він дивиться, й тремтять народи з жаху.
Хитаються довічні гори,
узвишшя споконвічні просідають,
бо істині шляхи Господні!
Він таке завжди таке творив.
7 І замість кривди, що я бачив,
нажахані намети затремтять в Кушані,
від страху заколиваються
запони у землі Мидійській.
8 Господи, чи гніваєшся Ти на ріки?
Чи проти моря лють Твоя палає?
Чи в гніві ти до перемоги
мчиш на конях й колісницях?
9 Навіть тоді Ти явив народу веселку,
яка була доказом Угоди[b] з народами землі. Села
Річками розтинаєш землю Ти!
10 Тебе бачать гори і здригаються.
Вода струмить з високих гір,
безодня океанська голос подає,
бо вона втратила владу над землею.
11 Сонце й Місяць втратили свою яскравість,
коли побачили сяйво блискавок Твоїх.
Забороняєш Ти світити на його шляху.
Світло стріл Твоїх, що носяться навколо,
та сполох списа осяває небеса.
12 У люті Ти ступаєш по землі,
у гніві Ти розтоптуєш народи.
13 Виходиш Ти, аби народ Свій врятувати,
та привести до перемоги царя, обранця Свого[c].
Винищив Ти вождів кожного з нечестивих народів:
з найменшого, до найважливішого. Села
14 Ти використав ціпок Мойсея,
щоб зупинити ворожі армії.
Ті воїни, мов буря, кинулись, щоб нас розвіяти.
Вони гадали, що нас так легко подолати,
як крадькома пограбувати бідняка.
15 Але провів Ти через море коней Своїх,
скаламутивши глибокі води.
Ісус говорить про Свою смерть і воскресіння
(Мт. 20:17-19; Мк. 10:32-34)
31 Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться. 32 Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього. 33 Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».
34 Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International