Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Одна з пісень Асафа.
2 До Бога я підношу голос,
про допомогу Господа благаю.
3 У дні тривог я до Володаря звертаюсь
і руки простягаю через ніч.
Моя душа не знає спочинку.
4 Думками лину я до Бога через клопоти свої,
я промовляю, але сам усе в турботах. Села
5 Розплющеними Ти утримуєш мої повіки,
засмучений, я слова мовити не в силах.
6 Думки мої зверталися в минуле,
постійно думаю про те, що сталося у давнину.
7 Я згадую свої пісні вночі,
я з серцем сперечаюся своїм, шукаю відповідь:
8 «Чи ж нас Володар назавжди покинув?
Невже не прийме більше нас ніколи?
9 Чи вже Його любов навік минула?
Чи слово Його згасло для прийдешніх поколінь?
10 Чи Бог забув про милосердя?
Невже Він співчуття змінив на гнів?» Села
11 Собі сказав я: «Що найбільш тривожить,
чи Всемогутній силу не згубив?»
12 Я пам’ятаю всі діла Господні,
я пам’ятаю всі дива,
що Він зробив з часів прадавніх.
13 Я розмірковував про звершення Твої,
про всі ті справи думав я невпинно.
14 Святі Твої шляхи, мій Боже,
немає бога рівного Тобі.
15 Ти Бог, Який творить ці чудеса великі,
це Ти явив народам Свою владу.
16 Своєю силою Ти визволив народ Свій,
нащадків Якова і Йосипа Ти спас. Села
17 Тебе побачила вода й злякалась,
безодня, й та тремтить від переляку.
18 Свинцеві хмари пролились водою,
громи обвалюються з неба,
а Твої стріли до землі ширяють.
19 У вихорі звучав Твій грім,
а блискавиці всесвіт сяйвом залили,
земля здригається і двиготить.
20 Твій шлях лежить через моря,
Твоя дорога—через безодні океанів,
та не знайти Твоїх слідів.
21 Немов овець отару, Ти народ провів
за допомогою Мойсея та Аарона.
9 Страждання наших предків бачив Ти в Єгипті,
мольби про допомогу чув Ти при Червонім морі.
10 Ти показав знамення й дива проти фараона
і проти слуг його і всіх людей його землі,
бо знав, як наших предків гнобили вони нахабно,
й тим досьогодні Ти Своє ім’я увічнив.
11 Ти море розчахнув для них,
тож суходолом перейшли вони,
а переслідувачів Ти віддав глибинам,
пішли вони на дно, немов каміння.
12 Їм вдень були дороговказом хмари,
а стовп вогню вночі показував їм шлях.
13 Спустився на Синай і говорив до них з небес,
суд праведний їм дав, правдиве вчення
заповіді й добрі настанови.
14 Навчив їх про Свою святу суботу,
дав заповіти, вчення і закони через слугу Свого Мойсея.
15 Ти дав їм їжу з неба, як були голодні,
Ти дав зі скелі воду їм, щоб вгамували спрагу.
Ти їм сказав іти й забрати землю,
яку Ти їм пообіцяв віддати.
Не примушуйте інших грішити
13 Тож годі осуджувати одне одного. Краще виріште не робити перешкод чи спокус на шляху брата свого. 14 Я переконаний як той, хто в Господі Ісусі, що не буває нечистої їжі самої по собі. Для того вона є нечистою, хто її вважає такою.
15 Але якщо ти образиш свого брата через їжу, то це означає, що ти не слідуєш любові. Не занапасти їжею своєю того, за кого помер Ісус. 16 Отже, не поводься так, як ти вважаєш добрим, але інші будуть вважати злим.
17 Бо в Царстві Божому найважливіші не їжа і не напої, а праведність, мир і радість, які Дух Святий дарує нам. 18 Хто служить Христу, живучи так, той догоджає Богу і схвалений людьми.
19 Тож дбаймо про все, що служить миру і взаємному зміцненню. 20 Не руйнуйте діла Божого заради їжі. Будь-яка їжа—чиста. Але не годиться їсти того, що брата твого веде до гріха. 21 Краще не їсти м’яса, не пити вина, ані робити таке, що веде брата твого до гріха. 22 Тримайте переконання свої між вами і Богом. Щасливий той, хто не відчуває вину за ті вчинки, які вважає правильними. 23 Але той, хто навіть їсть із сумнівом, засуджений Богом, бо його вчинки—не від віри. Та все, що не від віри є гріхом.
Ми сильні вірою своєю
15 Ми сильні, отже, мусимо бути терпимі до слабких і не догоджати собі. 2 Кожен з нас мусить догоджати ближньому своєму, аби укріпити його дух.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International