Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Одна з пісень Асафа.
2 До Бога я підношу голос,
про допомогу Господа благаю.
3 У дні тривог я до Володаря звертаюсь
і руки простягаю через ніч.
Моя душа не знає спочинку.
4 Думками лину я до Бога через клопоти свої,
я промовляю, але сам усе в турботах. Села
5 Розплющеними Ти утримуєш мої повіки,
засмучений, я слова мовити не в силах.
6 Думки мої зверталися в минуле,
постійно думаю про те, що сталося у давнину.
7 Я згадую свої пісні вночі,
я з серцем сперечаюся своїм, шукаю відповідь:
8 «Чи ж нас Володар назавжди покинув?
Невже не прийме більше нас ніколи?
9 Чи вже Його любов навік минула?
Чи слово Його згасло для прийдешніх поколінь?
10 Чи Бог забув про милосердя?
Невже Він співчуття змінив на гнів?» Села
11 Собі сказав я: «Що найбільш тривожить,
чи Всемогутній силу не згубив?»
12 Я пам’ятаю всі діла Господні,
я пам’ятаю всі дива,
що Він зробив з часів прадавніх.
13 Я розмірковував про звершення Твої,
про всі ті справи думав я невпинно.
14 Святі Твої шляхи, мій Боже,
немає бога рівного Тобі.
15 Ти Бог, Який творить ці чудеса великі,
це Ти явив народам Свою владу.
16 Своєю силою Ти визволив народ Свій,
нащадків Якова і Йосипа Ти спас. Села
17 Тебе побачила вода й злякалась,
безодня, й та тремтить від переляку.
18 Свинцеві хмари пролились водою,
громи обвалюються з неба,
а Твої стріли до землі ширяють.
19 У вихорі звучав Твій грім,
а блискавиці всесвіт сяйвом залили,
земля здригається і двиготить.
20 Твій шлях лежить через моря,
Твоя дорога—через безодні океанів,
та не знайти Твоїх слідів.
21 Немов овець отару, Ти народ провів
за допомогою Мойсея та Аарона.
Перехід через Йордан
3 Наступного ранку Ісус і всі ізраїльтяни встали рано й рушили з Шиттима. І дісталися вони річки Йордан, де отаборилися перед переправою. 2 Через три дні старійшини пройшли по табору. 3 Вони наказували людям: «Як побачите ковчег Заповіту Господа Бога нашого, який нестимуть священики-левити, то знімайтеся з місця й рушайте слідом за ними. 4 Але між вами й ними має бути відстань до двох тисяч ліктів[a]. І ближче не підходьте. Так ви знатимете дорогу, якою маєте йти, бо цією дорогою ви ще ніколи не ходили».
5 Тоді Ісус звернувся до людей: «Освятіться, бо завтра Господь буде являти чудеса поміж вас». 6 Наступного дня Ісус сказав священикам: «Візьміть ковчег Заповіту і рушайте перед народом». Отож підняли вони ковчег Заповіту й понесли поперед народу.
7 Тоді Господь сказав Ісусу: «Сьогодні Я почну прославляти тебе перед усім народом Ізраїлю, щоб знали вони, що Я буду з Тобою, як Я був і з Мойсеєм. 8 Ти ж маєш наказати священикам, які несуть ковчег Заповіту, що як підійдуть вони до самої води ріки Йордан, то хай стоять спокійно на березі».
9 Тоді Ісус звернувся до ізраїльтян: «Ідіть і послухайте, що сказав Господь Бог ваш». 10 Тоді Ісус сказав: «Ось як переконаєтеся ви, що живий Бог поміж нас: Він прожене ханаанців, хиттитів, хивійців, перизійців, ґірґашитів, аморійців та євуситів з-перед очей наших. 11 Дивіться, ковчег Заповіту Господа всієї землі зараз пройде перед вами до річки Йордан. 12 Отож зараз виберіть по одному чоловіку з кожного з дванадцяти ізраїльських колін. 13 Коли ж священики, які несуть ковчег Заповіту Господа всієї землі, увійдуть у воду, то зупиниться вода, що тече згори, і валом стане, мов за греблею».
14 Коли люди рушили, щоб переправитися через річку Йордан, священики, що несли ковчег, ішли попереду. 15 Ті, що несли ковчег Заповіту підійшли до ріки Йордан і ступили у воду (під час жнив Йордан особливо повноводий і виходить з берегів). 16 Тієї ж миті вода, що текла згори, зупинилась і валом стала на всій відстані аж до міста Адама, що біля Заретана. А течія, що бігла до моря Арави (Мертвого моря), відійшла. Тоді люди перейшли Йордан біля Єрихона. 17 Священики, що несли ковчег Заповіту Господа, стояли твердо на сухій землі посеред річки Йордан, поки люди йшли по сухому, аж поки весь народ не перейшов через Йордан.
23 Завдяки вірі батьки Мойсеєві, коли він народився, три місяці переховували його, бо він був надзвичайно вродливим дитям. Вони не злякалися фараонового наказу.
24 Завдяки вірі Мойсей, уже в дорослому віці, відмовився, щоб його називали сином фараонової дочки. 25 Він обрав собі інший шлях: зносити труднощі разом із народом Божим, аніж насолоджуватися плинними радощами, що приносять гріх. 26 Страждання за Христа Мойсей вважав більшим багатством, ніж усі скарби Єгипту. Адже він дивився далеко вперед і бачив там свою винагороду.
27 Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим. 28 Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті[a] не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського.
29 Завдяки вірі люди ізраїльські перетнули Червоне море так, ніби пройшли суходолом. Та коли те саме намірилися зробити єгиптяни, їх поглинула вода.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International