Revised Common Lectionary (Complementary)
74 Маскіль Асафа.
Навіщо, Боже, Ти залишив нас назавжди?
Чи Ти розгнівавсь на Свою отару?
2 Згадай громаду, що колись Твоєю стала,
яку Ти викупив як плем’я Собі в спадок.
Згадай Сіон, ту гору, що Твоїм осідком стала.
3 Пройди по цих руїнах предковічних,
вернись до ворогом сплюндрованого храму.
4 Лунав у храмі ворогів військовий гук,
про перемогу їхню ватри сповіщали.
5 Немов сапою воїни бур’ян сікли,
6 вони сокири й сікачі пустили в хід,
аби понівечити різьблені панелі у Твоєму храмі.
7 А потім підпалили святу оселю Божу,
поруйнували до цеглинки храм,
який звели Тобі на славу.
8 Гукаючи собі: «Круши!»
Вони спалили всі святі місця побачень з Богом.
9 Ми вже не бачили своїх знамень,
немає більш пророка,
і ніхто не скаже з нас, як довго це ще буде.
10 Як довго, Боже, збиткуватися ворогам над нами?
Чи ж Ти дозволиш осквернить навік ім’я Твоє?
11 Чому відняв від нас Ти рятівну Свою могутність?
Яви Свою потугу, винищи їх вщент[a].
12 Бог був царем моїм одвіку,
спасіння Він вершить на цій землі.
13 Своєю владою Ти море розділив,
над водами розбив Ти голови чудовиськам морським.
14 Ти потрощив Левіафану[b] голови
його віддав пустельним звірам на поживу.
15 Ти змушуєш струмки і ріки бігти,
Ти висушив річки, що вічно струмували.
16 І день, і ніч в Твоїй безмежній владі,
і місяць, й сонце—витвір рук Твоїх.
17 Ти встановив кордони землям,
Ти витворив літо й зиму.
18 Не забувай, як ворог насміхається із Тебе,
як зневажають дурники Твоє ім’я!
19 Не дай звірині дикій ухопить Твою голубку,
про бідний Свій народ повіки не забудь.
20 Не забувай Свою Угоду з нами,
бо панує кривда по глухих кутках землі.
21 Народ Твій, Боже, ображали й гнобили,
не дозволяй же збиткуватися над ним.
Хай бідний і беззахисний народ Тобі хвалу возносить.
22 Устань, мій Боже, і відстоюй Свою справу!
І пам’ятай: злословлять проти Тебе дурні цілі дні!
23 Не забувай, як вороги Твої кричать,
як галасують заколотники невпинно.
16 Ми, Господи, у час біди Тебе шукали
і гірко зойкнули, коли Ти нас скарав.
17 Мов та вагітна жінка, що народжувати має,
звивається і криком сходить в муках.
Так, Господи, і ми перед Тобою стали.
18 Носили ми в собі нове життя,
від болю корчились, та народивсь лиш вітер.
Землі ми не принесли порятунку,
нових людей у світ не привели.
19 Господь каже: «Померлі ваші оживуть із мертвих;
тіла воскреснуть у нове життя.
Прокиньтеся, щасливі будьте всі,
хто в поросі живе.
Роса, що вкрила вас—
то ж вранішня роса, ознака нового часу,
коли земля відпустить своїх мертвих».
20 Народе мій, додому повертайся,
і двері щільно за собою причини.
Пересидьте, сховайтеся,
поки не вщухне гнів Господній.
21 Бо он Господь виходить зі Свого Житла[a]
карати за гріхи й провини всі народи.
Земля покаже кров усіх убитих
і більше вже померлих не сховає.
Відродження Єрусалима
27 Тоді Господь скарає тяжко Левіафана,
звивистого змія, що втікати буде,
міцним нагостреним мечем.
Господь морське чудовисько уб’є.
Влада Ісусова—від Бога
(Мт. 12:22-30; Мк. 3:20-27)
14 Одного разу Ісус вигнав нечистого духа з чоловіка, який був німим. Сталося так, що коли нечистий вийшов із німого, той почав говорити. Натовп навколо був вражений. 15 Але деякі з натовпу казали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів!»
16 Деякі інші, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа. 17 Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине. І розвалиться та родина, що поділена сама проти себе. 18 Якщо сатана воюватиме супроти самого себе (як ви кажете), як тоді встоїть його царство? Я питаю про це тому, що ви кажете, ніби Я виганяю нечистих владою Вельзевула[a]. 19 А якщо Я виганяю нечистих силою Вельзевула, то чиєю владою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими! 20 З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих Божою силою, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
21 Коли дужий і добре озброєний чоловік стереже свій маєток, тоді майно його в безпеці. 22 Та якщо раптом хтось дужчий нападе й переможе, то забере собі зброю й обладунки, на які господар розраховував, щоб захистити себе, і зробить з ними все, що йому забажається.
23 Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає».
Про порожню людину
(Мт. 12:43-45)
24 «Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку. І не знайшовши, говорить: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”. 25 Отже, він повертається і знаходить місце своє виметеним і прибраним. 26 Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу».
Блаженний, хто слухає Слово Боже
27 І от коли Він усе це говорив, одна жінка з натовпу раптом вигукнула Йому: «Блаженне черево, що народило Тебе, і груди, що годували Тебе!» 28 Та Він відповів: «Ліпше сказати: блаженний той, хто слухає Слово Боже й дотримується його!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International